15. Теорія державного суверенітету Ж.Бодена.
Ідеологом французького реформаторства був Ж Боден. Він виступав на захист віротерпимості, вимагав сильної влади, котра б поважала за-кон, захищала свободу совісті. Ж. Боден першим сформулював і обґрунтував поняття суверенітету як ознаки держави. "Суверенітет - це абсолют-на і постійна влада держави... Абсолютна, не пов'язана жодними закона-ми влада над громадянами і підданими". Серед суттєвих ознак сувереніте-ту держави Ж. Бодян називав право видавати і скасовувати закони, ого-лошувати і заключати мир, призначати вищих посадових осіб, здійснюва-ти суд в останній інституції, помилувати. Вище за носія суверенітету с тільки Бог і закони природи.
Державу Ж. Боден визначав як правове управління багатьма родина-ми і тим, що їм належить, відповідно до справедливості та законів при-роди. Основною держави є сім'я. Ж. Боден вважав, що держава виникає шляхом завоювання, насильства, панування однієї групи над іншою. Виникнення різноманітних форм держави Ж. Боден ставив у залежності від географічного становища та природних умов кожного народу. Серед форм правління виділив демократію, аристократію, монархію; до пер-ших двох відносився негативно, бо при демократії дуже багато законів і влад, а загальні справи є в занепаді. Що ж до аристократії, то серед знатних людей розумних небагато і, як наслідок, управляє нерозумна більшість. Найкращою формою правління Ж. Боден вважав обмежену за-конами монархію, де суверенітет повністю належить монарху, а управ-ління країною здійснювалося б на аристократичних і демократичних принципах. Вчення Жана Бодена викладено головним чином у праці "Шість книг про республіку" (1576), при чому під республікою автор мав на увазі державу взагалі.
Найвагоміший внесок Ж. Бодена у розвиток політичної думки це розробка теорії державного суверенітету.
Суверенітет - це абсолютна, постійна й неподільна влада, абсолютність - це відсутність обмежень для виявів своєї могутності, постійність - це незмінне існування невизначено тривалий час, неподільність - стан, коли влада ні з ким не ділить своїх прерогатив і не може бути ніяких органів, які стояли б над або поряд з нею.
Ж. Боден виокремлює п'ять основних ознак суверенітету:
Видання законів, обов'язкових для всіх;
Вирішення питань війни і миру;
Призначення посадових осіб;
Дія як суду в останній інстанції;
Помилування.
Суверенітет не поширюється на відносини зумовлені:
Божественними законами
Природними законами
Приватною власністю.
Тому держава не повинна втручатися у справи сім'ї, порушувати принцип віротерпимості, особливо збирати податки з підданих без їхньої згоди і всупереч волі власників. Ж. Боден віддає перевагу суверенній (абсолютній) монархії з окремими елементами аристократичного й демократичного правління за умов монархізму. Аристократичні елементи можливі, зокрема, тоді, коли правитель призначає на посади лише знатних і багатих. Демократичні елементи з'являються в державному управлінні у разі відкриття монархом доступу до посад практично всім вільним і розумним індивідам.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 Наверх ↑