Тема 7.01. Успіх реалізації стратегічних планів.

Розходження в правильних підходах і необхідність їх об'єднання. Успіх

реалізації стратегічних планів.  Стилі вирішального керівництва  (шукачі

напрямків,  розроблювачі рішень,  виконавці рішень)  і розподіл людей по цих

характеристиках.

Розподіл часу в роботі успішних менеджерів.  Необхідність приділення

більшої уваги в роботі по встановленню зовнішніх зв'язків ( тобто роботі з

зовнішніми джерелами)  і керуванню людськими ресурсами для успіху як

самого менеджера, так і всієї організації. 

Успішна робота будь-якої організації залежить від правильності вибору

напрямку діяльності і від правильності здійснення цієї роботи. Це ми можемо

бачити на прикладах будь-якої діяльності людини.  Так,  добуваючи їжу

колективним полюванням на тварин у доісторичні часи з урахуванням

постійного росту потреб людини,  люди повинні були об'єднатися для

організації полювання на великих звірів.  Виникає перша необхідність

створення організації. Тепер потрібно, зваживши свої можливості, визначити

об'єкт полювання і знайти його.  Здійснюється принцип пошуку ресурсів.

Іншими словами, велику кількість м'яса можна дістати, убивши мамонта, але

для цього потрібно насамперед знайти його. 

Вибирати правильний напрямок є,  по зауваженню Пітера Друкера,

«робити правильну роботу». Але відшукати мамонта ще не означає дістати

ресурси. Необхідно організувати полювання: обмежити рухливість мамонта і

використовувати гарну зброю.  Тут використовується досвід мисливців і

добре підготовлена зброя.  Тоді необхідно мисливцям тренуватися і добре

загострити стріли. Підготовлене полювання з підготовленою зброєю означає

«робити роботу правильно».

Доан Хоугхтон-Аліко,  що забезпечує консультування національної

комп'ютеризації  і  службу  навчання з Денвера, об'єднав роздвоєну кінцеву

мету й удосконалив  початкове зауваження  Пітера  Друкера  про "правильну 

роботу" і  "правильне здійснення",  виділивши зауваження,  що процвітаючі

підприємства повинні робити  "правильні справи правильно". Це положення

наочне ілюструється рисунком 7.1.1. Таким чином,  успіх організації залежить від правильності обраного

напрямку або від правильності стратегічного планування й одночасно від

правильності організації виконання,  тобто реалізації обраної стратегії.

Використовуючи правило алгебраїчного додавання,  можна представити це

положення таблицею 7.1.1.

Успіх роботи будь-якої організації не з'являється сам по собі,  а

досягається напруженою роботою всього менеджерського складу.  Разом з

тим,  ми не раз будемо повертатися до ствердження,  що всі люди різні не

тільки по своєму зовнішньому вигляду,  але і по способу мислення,  своєму

сприйняттю світу,  інтелектові,  характерові і т.д.  Очевидно,  вони будуть

розрізнятися і по здібностях і схильностям до керівництва.

   Робити правильну     Робити роботу

   роботу     правильно

   Робити правильну роботу правильно

Рис. 7.1.1. Забезпечення успішної роботи організації

         Таблиця 7.1.1

Успіх реалізації стратегічних планів

Правильна мета  1 1 0 0

Правильне виконання  1 0 0 1

Успішний результат  1 0 0 0

Тут 1 позначає «ТАК» і 0 – «НІ». Як бачимо, успіх досягається тільки в

одному випадку – при правильній стратегії і правильному виконанні. Професор Стенфордського університету  Гарольд Ліівітт розрізняє у

взаємозв'язку три стилі вирішального керівництва:

1)  визначники напрямку;

2)  розроблювачі рішень;

3)  виконавці.

Визначники напрямків (стратеги), такі як президент Кеннеді або Мартін

Лютер Кинг,  задають напрямок.  Розроблювачі рішень,  такі як Роберт

МакНамара або Каспер Уайнбергер,  є професійними керівниками,  що 

здійснюють раціональні аналізи;  тоді як виконавці,  такі як Джимми Картер

або Ліндон Джонсон, доводять справу до кінця, звичайно через дипломатію з

людьми.

Підприємці і лідери є визначниками напрямків;  керівники,  інженери й

адміністратори є раціональними розроблювачами рішень; виконавчі ролі 

виконуються людьми, що безпосередньо працюють із учителями,

майстрами, бригадирами, соціальними працівниками і т.д.

Це,  звичайно,  прототипи або стереотипи,  але більшість людей в

організаціях підходять більше або менше до цих категорій. Моделі рішень,

рекомендовані в темах 12 і 13, поєднують експертизу, виявлену у всіх трьох

ролях: визначення напрямку веде до розробки рішень, що, у свою чергу, веде

до реалізації. Дійсно: Напрямок...Рішення...Реалізація.

Крім схильностей менеджерів до визначеного виду діяльності,  для

досягнення успіху необхідна правильна організація їхньої роботи.  Фред

Лютенс,  який був президентом Академії управління,  у результаті

чотирирічних досліджень інформації про дії 300 керуючих різних організацій

установив розподіл їхнього часу на  "дійсне керування".  У своїй

президентській доповіді в 1986 році він говорив  про  отримані результати:

1)  велика частина часу (32%) була проведена у виконанні  традиційної

управлінської  діяльності:  планування, вироблення рішень і контроль;

2)  наступної, найбільш частою діяльністю, була рутинна  комунікація

(29%); 3)  потім - керування людськими ресурсами (20%);

4)  і, нарешті,  установлення  зв'язків - робота через мережі і з

конкретними людьми (19%).

Коли інформація про дії була співвіднесена з одержанням розвитку як

мірою успіху,  то було встановлено, що домоглися найбільшого  успіху  саме

ті керуючі, що проводять більше часу в роботі через мережі з зовнішнім

оточенням. Не було статистично позитивного взаємозв’язку між традиційною

управлінською діяльністю, рутинною комунікацією або керуванням

людськими ресурсами з особистим успіхом. По Лютенсу, "успішні керуючі

приділяють порівняно більше уваги мережним зв'язкам..., що переплітається

з зовнішньою, соціальною і політичною діяльністю".

Тому що персональний успіх (як керівника)  не обов'язково означає

успіх організації,  то дослідження Фреда Лютенса допомагають успіхові

організації через планування людьми і використання їхніх ідей. 

Організаційно ефективні  "реальні керівники"  приділяли більше часу

людському факторові і комунікаційній діяльності. Явно традиційна

управлінська діяльність, така як розробка детальних планів, контроль витрат,

забезпечення людей роботою,  підтримка в приміщеннях тепла або холоду,

підтримка графіка руху автобусів буде утримувати керуючого від

“згоряння”,  але результатів ні в особистому просуванні,  ні в організаційній

ефективності не буде.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає необхідність об'єднання підходів до вибору діяльності

організації?

2. Чим забезпечується успіх реалізації стратегічних планів?

3. Як розділяються люди по стилю їхніх здібностей до керівництва? 4. Чому керівникові необхідно знати  здібності виконувати керівні дії ( стилі

вирішального керівництва) кожного з підлеглих?

5. Як розподіляється робочий час успішних менеджерів?

6. Яким напрямкам необхідно приділяти більше уваги (витрачати більше

часу) і чому?