4. Статистичні таблиці

Статистичними таблицями називають спосіб раціонального, наочного, систематизованого викладу та аналізу цифрових характеристик суспільних явищ і процесів.

Статистичні таблиці дають змогу найбільш стисло, компактно, без будь-яких зайвих пояснень викласти зведену обробку статистичних матеріалів. За рахунок того, що об’єкти та їхні показники розташовують за певною системою, яка дає змогу внести їх назви у вигляді заголовків, досягають переваги наочності.

Складену, але не заповнену цифрами таблицю називають макетом таблиці.

У будь-якій статистичній таблиці можна виділити статистичний підмет і статистичний присудок.

Статистичним підметом називають те, про що йдеться в таблиці. Статистичним присудком називають числові підсумки, які характеризують статистичний підмет.

Складові елементи досліджуваного об’єкта, які утворюють статистичний підмет, розташовують у лівій частині таблиці, а показники, що формують статистичний присудок, - у правій. Однак трапляються випадки, коли статистичний підмет частково або повністю переноситься на місце статистичного присудка. В складеній і оформленій статистичній таблиці мають бути загальний, бічні та верхні заголовки. Загальний заголовок розміщується над таблицею і виражає стисло її зміст. Розташовані зліва бічні заголовки розкривають зміст рядків підмета, а верхні – зміст граф (статистичного присудка).

У підприємницькій діяльності використовують різні таблиці, які, залежно від побудови статистичного підмета, поділяються на прості, групові та комбінаційні.

У простих статистичних таблицях підмет не поділяється на окремі групи, а становить перелік будь-яких об’єктів чи територіальних одиниць.

За характером матеріалу прості статистичні таблиці поділяються на перелікові, територіальні та хронологічні. У підметі простої статистичної таблиці подається перелік одиниць досліджуваної сукупності.

Часто застосовують територіально-хронологічні таблиці, в яких присудок містить показники в розрізі років чи кварталів тощо, а підмет – перелік районів чи областей.

У групових статистичних таблицях підмет поділяється на окремі групи за однією з істотних ознак.

З групових статистичних таблиць дістають більше інформативного матеріалу порівняно з текстом для аналізу досліджуваних явищ, що зумовлено утворенням у їхньому підметі груп за певною істотною ознакою. До найпростішого виду групових таблиць можна віднести таблиці у вигляді рядів розподілу.

В комбінаційних статистичних таблицях статистичний підмет поділяється на окремі групи за двома і більше ознаками, взятими в комбінації.

Наприклад, найпростішою комбінаційною таблицею є така, що містить розподіл населення водночас за місцем проживання і статтю.

Складнішими є таблиці, частина статистичного підмета яких розташовується на місці статистичного присудка. Прикладом такої таблиці є розподіл вантажних автомобілів за тривалістю експлуатації та пробігом.

Загальний пробіг автомобілів, тис. км.  Тривалість експлуатації, %     Разом

     До 3-х років         Від 3-х до 8-ми включно        Від 8-ми до 10-ти включно     Понад 10 років

До 100   28,4   1,0     -        -        29,4

101...250 4,4     15,1   1,9     -        21,4

251...400 -        14,8   3,4     0,8     19,0

Понад 400       -        9,3     7,0     13,9   30,2

Разом     32,8   40,2   12,3   14,7   100

                                                   

 Якщо прості таблиці здебільшого мають описовий характер досліджуваних явищ, дають інформацію, потрібну для здійснення статистикою контрольно-організаційної функції, то групові і комбінаційні призначені переважно в науково-пізнавальних цілях – для виділення типів та виявлення зв’язків між ознаками явищ.

Правила складання статистичних таблиць

o Для того щоб таблиці були наочними і виразними, їх не треба робити громіздкими та перевантажувати деталями. Інколи доцільніше замість однієї великої таблиці побудувати кілька пов’язаних, логічно послідовних таблиць.

o Загальний заголовок таблиці має розкривати зміст таблиці у стислій, виразній формі, містити відомості про те, якої території і періоду стосуються наведені в ній дані, одиниці виміру, якщо вони єдині для всієї сукупності. Заголовки (назви) рядків і граф також треба формулювати стисло і виразно. Слова в таблиці пишуться повністю, без скорочень. У разі відсутності загальної одиниці виміру в кожній графі проставляють відповідну

o У таблиці мають бути всі необхідні підсумки: групові і загальні.

o Якщо таблиця складається з багатьох граф, то їх слід нумерувати.

o До таблиці потрібно давати пояснення у вигляді посилання, примітки в тих випадках, якщо наведені в ній дані вирізняються певними особливостями, наприклад, є попередніми, стосуються лише частини певної території, не охоплюють всіх одиниць сукупності тощо.

o Відсутність значень ознаки у певних одиниць позначають знаком тире, а відсутність відомостей – трьома крапками.

o Аналіз статистичних таблиць доречніше починати із загальних підсумків, які дають змогу скласти загальну характеристику сукупності, після чого можна переходити до вивчення даних окремих рядків та граф.

Узагальнення

Статистичне зведення є другим етапом статистичного дослідження, в ході якого зводяться первинні дані статистичного спостереження. Існує просте та групове зведення. Групове зведення передбачає утворення типологічних, структурних і аналітичних групувань. Для проведення групування необхідно визначити групувальну ознаку, кількість груп, інтервал групування.

Результати зведення оформляються у вигляді статистичних таблиць.

Питання для самоконтролю:

1.Дайте визначення статистичного зведення.

2.Що визначає програма статистичного зведення?

3.В чому полягає суть простого зведення?

4.Що таке групове зведення?

5.Які завдання можна вирішити за допомогою групувань?

6.Як вибрати групувальну ознаку?

7.Які є види групувальних ознак?

8.Як визначити кількість груп?

9.Що таке класифікація?

10.Коли застосовують рівний і коли нерівний інтервал?

11.Що таке вторинне групування? Коли його застосовують?

12.Що таке статистична таблиця і які є їх види?

13.Які є правила побудови статистичних таблиць?

Література для самоосвіти: 1, 2, 3, 4, 5, 6.