ТЕМА 8. СТАТИСТИКА КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА.

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

1. Особливості міжнародної системи обліку кінцевих результатів суспільного виробництва (системи національних рахунків).

2. Валовий внутрішній продукт та його обчислення..

Основні терміни теми: валова додана вартість, валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, випуск ринкових послуг, економічна діяльність у СНР, кінцеве споживання, нетоварні послуги, органи державного управління, оплата праці найманих працівників, , податок на виробництво та імпорт, послуги, продукт, проміжне споживання, резиденти, виробничий метод, розподільний метод, метод кінцевого споживання, система національних рахунків, споживання основного капіталу, субсидії, товари, трансферти, чистий національний продукт.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

1. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА (СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ).

СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ (СНР) – це адекватний ринковій економіці національний облік, що завершується на макрорівні системою взаємопов’язаних статистичних показників, побудованою у вигляді певного набору рахунків і балансових таблиць, які характеризують результат економічної діяльності, структуру економіки і найважливіші взаємозв’язки в національному господарстві.

СНС виникла в найбільш розвинутих в економічному відношенні країнах в зв’язку з необхідністю в нформації, що потрібна для практичного прийняття заходів по регулюванню ринкової економіки і формуванню економічної політики. Система національних рахунків, що виникла в понад 150 країнах світу з ринковою економікою.

СНР уніфікована за основними методологічними положеннями з платіжним балансом, міжгалузевим балансом, дані її широко використовуються міжнародними економічними організаціями.

Впровадження СНР в Україні було розпочато в 1991 році, коли в складі управління статистики макроекономічних показників було створено відділ національних рахунків, а в 1992 році – розроблена і затверджена Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку та статистики, на основі якої здійснювався поступовий перехід від балансу народного господарства до системи національних рахунків.

Суть схеми СНР зводиться до формування узагальнюючих показників розвитку економіки на різних стадіях процесу відтворення і взаємній ув’язці цих показників між собою. Кожній стадії відтворення (стадії виробництва, первинного розподілу доходів, вторинного розподілу доходів, використання на кінцеве споживання та нагромадження ) відповідає спеціальний рахунок або група рахунків.

В системі функціонують:

• продукти – результати праці, що мають матеріально-уречевлену форму;

• послуги – результати праці, що задовольняють певні особисті та суспільні потреби і не втілюються у продукти;

• товари – продукти та послуги, що призначені для продажу на ринку;

• нетоварні послуги – послуги державних установ та громадських організацій;

• трансферти – перерозподілені потоки доходів, що уявляють собою односторонню передачу доходів як в грошовій, так і в натуральній формі, з метою перерозподілу доходів та заощаджень.

В системі національних рахунків розрізняють категорії внутрішньої та національної економіки. Для визначення цих категорій використовують поняття економічної території ,резидента, центру економічного інтересу.

Під економічною розуміють територію, якою адміністративно керує уряд країни і в межах якої особи, товари та гроші можуть вільно переміщуватись. До економічної території також відносять

• повітряний простір, територіальні води та континентальний шельф у міжнародних водах, по відношенню до яких країна має виключні права на добування сировини, палива тощо;

• територіальні зони за кордоном, в інших країнах, які використовують урядові установи певної країни для дипломатичних, військових, наукових та інших цілей.

Економічна територія певної країни не включає такі територіальні зони інших країн або міжнародних організацій на своїй території.

Суб’єкти господарювання (інституціональні одиниці) вважають резидентами певної країни, якщо центр їх економічних інтересів пов’язаний з економічною територією країни. Практично до резидентів країни відносяться фізичні особи, що мешкають на території країни, юридичні особи даної країни. Не відносять тих осіб, що приїжджають на відносно короткий строк (артисти, туристи, спортсмени, науковці, сезонні робітники), а також членів іноземних посольств, представництв, інших дипломатичних установ, що знаходяться на території країни.

Внутрішня економіка охоплює діяльність на економічній території країни як резидентів, так і нерезидентів, а національна економіка враховує діяльність тільки резидентів незалежно від їх місця знаходження: на економічній території та за її межами.