6. Показники статистики ринку праці

Ринок праці — це система економічних зв'язків між процесами відтворення і використання робочої сили, а в складі цих процесів — між підрозділами, що відтворюють робочу силу і підрозділами, що її використовують. Щодо кваліфікованої робочої сили це система економічних зв'язків між системами підготовки та перепідготовки фахівців з одного боку, та системою їх використання — з другого. Крім того, це система конкурентних зв'язків між закладами освіти за сферу розподілу фахівців, а також між споживачами робочої сили за володіння найбільш кваліфікованими фахівцями.

Існує велика різноманітність ринків праці, диференційованих залежно під складу робочої сили та її споживачів. Для кожного з них характерним е поєднання факторів, що визначаючь особливості та параметри довгострокових тенденцій, середньострокових коливань та короткострокових змін. Для врахування цих особливостей статистика за основними ознаками здійснює класифікацію ринків праці.

За ознакою структури господарства виділяють такі ринки праці: окремих галузей народного господарства, а всередині їх — окремих підгалузей; окремих видів діяльності; груп господарств з різними формами власності.

За ознакою рівня економічного розвитку розрізняють ринки праці регіонів, згрупованих залежно від рівня валового національного продукту, рівня оплати праці, доходів населення тощо.

За територіальною ознакою виділяють поняття «регіональний ринок праці». Первинним його елементом є внутрішній ринок, під яким розуміють сферу відтворення та використання робочої сили (або підготовки та використання фахівців), яка обмежена кордонами регіону. Відносно фахівців це система економічних відносин закладів освіти, служб зайнятості і підприємств та установ щодо підготовки, перепідготовки, розподілу і використання фахівців. Від внутрішнього ринку праці слід відрізняти національний ринок праці, де важливим елементом функціонування економічного механізму е міжрегіональні зв'язки.

За професійно-кваліфікаційною ознакою розрізняють ринки праці окремих професій, спеціальностей та груп спеціальностей, рівнів освіти.

За ознакою джерел робочої сили виділяють ринки праці, потреби яких задовольняються певними закладами освіти або їх групами, службами зайнятості тощо.

Аналізуючи ринок праці, статистика вивчає передумови забезпечення якості процесів стабільності та мобільності робочої сили. До таких процесів відносять вивільнення робочої сили у взаємозв'язку з попитом на робочу силу, повторне використання робочої сили, підготовку трудящих шляхом цілеспрямованого навчання, захист інтересів окремих груп населення, особливо жінок з дітьми, людей похилого віку тощо.

Соціологічні обстеження щодо питань зміни місця праці показують, що визначальними факторами при цьому є зміст діяльності, трудові доходи, умови праці і час роботи, можливості підвищення кваліфікації і просування по службі.

Важливо вивчати попит і пропозицію робочої сили в поєднанні з opiєнтацією населення при виборі сфери і місця діяльності. З цією метою аналізують вплив на зайнятість міграційних потоків робочої сили, формування міждержавного ринку праці, перерозподіл між регіонами з надлишком і дефіцитом робочої сили. Досліджують вплив на зайнятість і потребу в робочій силі галузевої структури, технологічної та технічної реконструкції, запровадження високоефективних, працезберігаючих технологій, зміни встановленої тривалості робочого часу та ін.

При цьому беруть до уваги такі важливі моменти:

особливості територіальної (регіональної) організації економіки та соціальних структур (у тому числі і підготовки фахівців);

сукупність кадрів з певним рівнем кваліфікації та підготовки на даний момент часу;

потреба, дефіцит або навпаки, надмірна кількість трудових ресурсів при певній ситуації на ринку;

організаційно-правове забезпечення регулювання ринку праці;

стан зовнішнього середовища (політичні1 тенденції, НТП, соціальні цінності, мотивації, орієнтації, умови, мобільність);

внутрішні фактори (рівень життя, праці, усвідомлення).

Оцінка ситуації на ринку праці, прогнозування кон'юнктури спеціальностей, безробіття повинні здійснюватись як з якісного, так і з кількісного боку.

Одночасно аналізують дієвість використання фінансово-кредитних важелів регулювання ринку — контролю доходів, гнучкого оподаткування тощо.

Важливою ознакою становлення ринку праці є мобільність робочої сили. Вона характеризується переміщенням останньої між спеціальностями та групами спеціальностей, місцями роботи, які потребують різних рівнів освіти, між галузями, регіонами, підприємствами з різними формами власності тощо. Цей об'єктивний процес ринкової економіки сприяє вирівнюванню співвідношення між пропозицією і потребою в робочій силі, дає підкріплення раніше занедбаним галузям, зокрема зайнятим обслуговуванням населення, супроводжується зміною

престижності окремих професій відповідно з розмірами винагороди за працю.

Вивчення мобільності робочої сили проводиться за допомогою таких показників:

 

Залежно від потреби аналізу коефіцієнти можуть будуватись у різній комбінації ознак. Наприклад, коефіцієнт міжрегіональної мобільності може бути деталізований за рівнем освіти та відношенням до галузі. Чисельність робочої сили, яка переміщується, може розраховуватись як за рік, так і за окремі відрізки року. За допомогою коефіцієнтів оцінюють не тільки прямі, але й зворотні потоки і розраховують сальдо мобільності.

З метою побудови статистичного забезпечення управління зайнятістю робочої сили здійснюють аналіз і прогноз мобільності у взаємозв'язку з факторами, що визначають цей процес. До цих факторів належать рівень економічного розвитку окремих регіонів, розвиток окремих галузей, рівень зайнятості трудових ресурсів, розподіл робочих місць між видами зайнятості і рівень забезпеченості працездатного населення робочими місцями, міграційні потоки населення, розподіл по регіонах закладів освіти і відповідність обсягів та структури підготовки в них потребам економіки; розподіл робочої сили за освітою, фахом, віком, статтю; рівень оплати праці, а також інші фактори, зокрема пов'язані з ходом запровадження економічних реформ.

При вивченні механізму мобільності робочої сили враховують ступінь відхилення перелічених факторів від середнього, наприклад по сукупності галузей або регіонів (по окремих областях від середнього рівня по Україні), дають кількісну характеристику залежності показників мобільності від факторів з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу, балансового (при побудові і аналізі балансів міжрегіональної, міжфахової, міжгалузевої мобільності), шляхом оцінки рівномірності розподілу за результативними і факторними ознаками за допомогою коефіцієнтів концентрації тощо.

Результати аналізу повинні сприяти тому, що дістануть аргументовані висновки щодо механізму розвитку процесів мобільності робочої сили.

У свою чергу, зміна розподілу зайнятих між регіонами, галузями та видами діяльності служить важливим індикатором структурних зрушень у попиті на робочу силу під впливом динаміки попиту на товари та послуги. Це зумовлює необхідність взаємопов'язаного дослідження всіх процесів розвитку ринкової економіки.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Статистика населення вивчає демографічні явища і процеси. Її основними завданнями є визначення чисельності і складу населення, вивчення природного і механічного руху, організація обліку населення і обстежень, пов’язаних з його вивченням, складання науково обґрунтованих прогнозів населення. Населення є головною виробничою силою суспільства і його статистичне вивчення – одне з найголовніших завдань соціально-економічної статистики. Частиною населення є трудові ресурси, які об’єднують працездатне населення в працездатному віці, а також працюючих пенсіонерів і працюючих підлітків.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.  Що вивчає статистика населення?

2.  Чим відрізняються поняття ”постійне” та “наявне” населення?

3.  Що таке баланс чисельності населення?

4.  Як статистика вивчає природний рух населення?

5.  Які показники характеризують природний рух населення?

6.  Що собою уявляє механічний рух населення?

7.  Які показники характеризують механічний рух населення?

8.  Які існують джерела статистичної інформації про населення?

9.  Як статистика вивчає склад населення?

10. За якими ознаками вивчають склад населення?

11. Що таке трудові ресурси?

12. За допомогою яких показників можна отримати характеристику трудових ресурсів?

13. Що собою уявляють ринки праці?

14. За якими ознаками класифікують ринки праці?

15. Що таке мобільність робочої сили і які показники її характеризують?

Література для самоосвіти: 5.