2.Показники статистики земельного фонду.

Існування та розвиток людського суспільства незалежно від його соціально-економічного устрою нерозривно пов'язане з землею — цим найважливішим компонентом зовнішнього середовища, роль якого в житті людей багатогранна. Крім того, що земля є головним засобом виробництва в сільському господарстві, земельні ресурси виконують функції територіального базису і в інших галузях народного господарства. Більш того, земля є загальною основою існування людини, оскільки земля — це не тільки як матерія, тобто земні території, а й вода, надра, рослинність тощо. Уся земельна площа країни або будь-якого регіону, включаючи внутрішні води, становить земельний фонд. Сукупність даних про правовий, природний та господарський стан землі називають земельним кадастром. Структура, кадастру передбачає той необхідний набір статистичних показників, який наповнює його конкретним змістом. Зараз сфера кадастрового обліку обмежена землею сільськогосподарського призначення. Тому статистика земельних ресурсів є одним з розділів сільськогосподарської статистики.

Головним земельно-обліковим документом у сільськогосподарському підприємстві є «Шнурова книга», але більш докладну інформацію про земельні ресурси дає «Державна земельна книга району (або міста)». В ній вказані землекористувачі (підприємства, організації або окремі особи), структура земель за якістю, аграрно-виробничими групами з урахуванням фізико-хімічних особливостей, що дозволяє обчислити частку земельних ресурсів — оранки з урахуванням, яку частину в цей час використовують у сільському господарстві, а яку не використовують.

Крім характеристики складу і структури земельного фонду показники наявності земельних ресурсів дають змогу, також відобразити динаміку включення в господарський обіг нових, трансформацію засвоєних земель та їх рекультивацію. Особливо велике значення для контролю за використанням земельних ресурсів мають показники Їх трансформації, причому найважливіші з них показники відводу продуктивних земель з різною несільськогосподарською метою.

У динаміці можна оцінити зміну якості земель, виділяючи при цьому зміни, які мають місце під впливом-натуральних процесів та результатів господарської діяльності людини. Це пов'язано з тим, що виробнича сила землі як засобу виробництва, її цінність з промислового, рекреаційного та іншого поглядів є категоріями, не сталими у часі. Якість земельних ресурсів може поліпшитись у результаті цілеспрямованого впливу на них людської діяльності, але може і погіршитись у зв'язку із значним забрудненням землі. Таке погіршення слід кількісно відобразити в зниженні показника економічної оцінки, що буде мірою втрат, які були завдані народному господарству забрудненням зовнішнього середовища. Важливість такого показника полягає у тому, що, по-перше, дозволяє цілеспрямовано планувати витрати на землеохоронні заходи і спрямовувати їх у першу чергу на охорону тих земель, втрати від забруднення яких особливо великі; по-друге, дасть можливість більш раціонально вирішувати питання розміщення промислових підприємств, уникаючи їх концентрації в районах з високим показником втрат від забруднення землі.