Тема 9. СТАТИСТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

1. Поняття національного багатства, його обсяг, структура і динаміка.

2. Показники статистики земельного фонду.

3. Показники статистики лісового фонду.

4. Показники статистики корисних копалин.

5. Показники статистики водних ресурсів.

6. Показники статистики охорони навколишнього середовища.

Основні терміни теми: корисні копалини, лісовий фонд, національне багатство, національне майно, статистика національного багатства.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

1. Поняття національного багатства, його обсяг, структура і динаміка

Поряд з виробничими фондами, наявність яких зумовлена трудовою діяльністю суспільства, натуральною базою зростання виробництва є природні ресурси. При цьому наявність у країні багатих природних ресурсів є лише потенційною умовою такого зростання, бо, наприклад, вивчення та розробка корисних копалин — технічно складний процес, що потребує багато коштів та часу для свого виконання. Таким чином, їх засвоєння потребує значних капітальних вкладень, віддача яких зможе бути одержана лише через значний проміжок часу.

Виходячи з вищесказаного, можна дати таке визначення поняття «національне багатство суспільства»: це сукупність матеріальних цінностей, що створені і знаходяться у власності суспільства, окремих колективів, соціальних груп та людей разом з тими природними ресурсами, що враховані та включені в економічний оборот.

Обсяг, структура та ефективність використання національного багатства безпосередньо впливають на основні темпи та пропорції розвитку народного господарства, зростання національного доходу та рівня життя населення. На вивчення цих характеристик національного багатства і має бути спрямована в першу чергу система статистичних показників національного багатства, які можуть бути об'єднані в такі групи: 1) обсягу та структури; 2) відтворення найважливіших частин національного багатства; 3) динаміки національного багатства в цілому та його складових елементів; 4) розміщення національного багатства.

Обчислити обсяг національного багатства можна як суму тих елементів, які входять до його складу. Тому насамперед необхідно згрупувати однорідні елементи національного багатства. Національне багатство складається з двох частин — створених людьми та накопичених суспільством продуктів праці, що мають назву національного майна, та включених в економічний оборот природних багатств (природних ресурсів).

У свою чергу, національне майно об'єднує засоби виробництва та предмети праці, а також предмети споживання, що знаходяться на момент обліку в користуванні суспільства. Роль цих видів національного майна в процесі відтворення суспільного продукту різна. З цього погляду все національне майно може бути розподілено на дві такі групи: виробничі фонди, запаси та резерви; майно споживчого призначення. Перша група об'єднує ті продукти праці, які можуть бути включені у виробничий цикл. Це виробничі фонди — основні та оборотні; фонди обороту, тобто запаси готової продукції, що знаходяться в сфері обігу та призначені для реалізації; матеріальні резерви та страхові запаси, тобто ресурси різного призначення і строку зберігання.

До другої групи входять основні фонди, страхові запаси предметів споживання та поточні запаси короткочасного користування в галузях невиробничої сфери і у населення, а також особисте майно населення.

Єдиної загальноприйнятої класифікації природних ресурсів в статистиці не існує. Зараз їх вивчення проводиться в розрізі укрупнених груп: 1) земельні фонди; 2) багатства надр; 3) водні ресурси; 4) лісові ресурси; 5) гідроенергоресурси.

Навіть така укрупнена класифікація національного багатства та національного майна свідчить, що розрахунок обсягу та вивчення структури цих показників потребує підсумування різнорідних елементів не лише окремих груп, а і в середині цих груп. У такому разі облік одиниць сукупності в натуральних одиницях виміру непридатний, оскільки неможливо додати до металорізальних верстатів тонни зерна, що знаходяться в сховищах, та кубометри прісної води водних ресурсів, хоч усередині окремих груп однорідні елементи можуть бути облічені і в натуральному вираженні: наприклад, запаси тих або інших видів матеріальних ресурсів.

Отже, в умовах товарного виробництва узагальнюючою оцінкою різнорідних елементів сукупності може бути їх вартісна оцінка. Зважаючи на те, що вартісна оцінка використовується з метою узагальнення кількох видів матеріальних благ q, кожен з яких має свою ціну р, їх вартість, тобто вартість елементів національного багатства чи національного майна, може бути представлена такою формулою:

 

За вартістю національного багатства Q та його окремими елементами розраховують структуру національного багатства за станом на будь-який момент часу, коли проведено його вартісну оцінку, яку називають оцінкою в діючих цінах. Вона придатна для розрахунку обсягу та структури національного багатства на певний момент часу, але не може бути використана при аналізі динаміки національного багатства. Це пов'язано з нерівномірною зміною цін окремих елементів національного багатства з року в рік — необхідністю виключення (елімінування) впливу таких змін на вартість національного багатства. Так, якщо розрахувати DQ за формулою

 

тобто різниця вартості звітного та базисного періодів характеризує приріст національного багатства не тільки за рахунок зміни обсягу його окремих елементів, але й за рахунок зміни цін. Елімінування впливу цін потребує такого розрахунку

 

де - вартість національного багатства в порівнянних цінах.

Під порівнянними розуміють єдині ціни, що використовують для матеріальних ресурсів в різні моменти часу. Це можуть бути або ціни базисного періоду (тобто періоду, з яким проводиться порівняння), або ціни будь-якого періоду, що не має відношення до тих, що аналізують, але які вибрані як єдині ціпи для оцінки національного багатства в обох періодах, що вивчаються.

Теоретично для переоцінки вартості національного багатства в порівнянні ціни слід кожний її елемент перерахувати, помноживши кількість матеріальних благ на ці ціни. Практично такий перерахунок виконують не методом прямого розрахунку (що в зв'язку з великою кількістю елементів і потребує значних витрат сил і часу), а за допомогою індексів цін, що встановлюються відділами статистики промисловості, статистики цін, статистики торгівлі та іншими відділами Мінстату України для окремих груп елементів національного багатства. Тоді вартість продукції в порівнянних цінах можна обчислити так:

 

Для всебічного аналізу динаміки вартості національного багатства недостатньо даних про її абсолютний приріст. У статистиці, щоб відобразити зміни в часі цілої групи взаємозв'язаних величин, якими є набір елементів національного багатства, використовують систему індексів.

Будь-який індекс розраховують як співвідношення рівнів звітного та базисного періодів. Індекс вартості національного багатства буде мати такий вигляд:

 

тобто враховує вплив на зміну вартості як цін, так і обсягу матеріальних благ. Індекс, при розрахунку якого виключено вплив ціп, називають індексом фізичного обсягу. Його обчислюють за формулою

 

Цей індекс використовують найчастіше для характеристики динаміки національного багатства.

Розглянемо більш детально окремі елементи національного багатства. Як складовий елемент національного багатства природні ресурси потребують також детального статистичного вивчення, як і національне майно. Ще кілька років тому відношення до обліку та аналізу природних ресурсів було не досить серйозним, але останнім часом всім стало зрозуміло, що досягнення науково-технічного прогресу не тільки не відособлюють людину від природи, а навпаки — потребують все більш дбайливого відношення до неї. А це, поряд з завданнями обліку, розрахунку структури та вивчення використання в народногосподарських інтересах, потребує дослідження характеру техногенного впливу людини на зовнішнє середовище, обліку кількісних та якісних змін в природному середовищі. Масштаби антропогенного, тобто зумовленого господарською діяльністю людини, впливу на природу величезні.

Комплекс питань, пов'язаних з станом природи, виникає на різних рівнях і часто носить планетарний міжнародний характер. Цією проблемою зараз займаються багато важливих авторитетних міжнародних організацій — ООН та її підрозділи (ЮНЕСКО, ФАО та ін.), Міжнародна Рада наукових спілок (МРНС), Всесвітня організація охорони здоров'я та ін.

Взаємовідносини між людиною і природою повинні будуватися на основі раціонального природокористування. Масштаби освоєння природних ресурсів не повинні перевищувати швидкості їх оновлення, а при освоєнні природних комплексів слід враховувати стійкість їх внутрішньої структури. Відходи, що виникають у виробництві, мають нейтралізуватись або ліквідуватись таким чином, щоб не допустити забруднення середовища і використовувати корисні компоненти, що є у відходах. Отже, раціоналізація природокористування зумовлює розгляд природних процесів і виробничої діяльності як єдиної біоекономічної системи. Для цього має бути створена надійна система статистичної інформації, яка дасть об'єктивну характеристику про обсяг природних ресурсів, якість природного середовища, інтенсивність і напрями техногенного впливу на природу.

Оскільки окремі види природних ресурсів значно відрізняються як за своєю натуральною формою, так і за рівнем та напрямами залучення в народногосподарський оборот, статистичні показники для оцінки та характеристики їх вузькоспеціалізовані. У зв'язку з цим при вивченні системи показників статистики природних ресурсів розглядають окремі підрозділи цієї системи і показники статистики земельного фонду, показники статистики лісового фонду та ін. Узагальнюючими показниками в статистиці природних ресурсів можуть бути тільки вартісні, але зараз єдиної методики для їх розрахунку ще немає. Більш детально розглянемо показники окремих підрозділів.