3. Статистична характеристика використання основних фондів

Збільшення обсягу виробництва, підвищення його ефективності досягається значною мірою за рахунок поліпшення використання діючих засобів праці. При цьому збільшення обсягу виробництва досягається без додаткових капітальних вкладень, забезпечується економія трудових і матеріальних ресурсів.

 Удосконаленій техніки і поліпшення її використання виступають як основні фактори підвищення продуктивності праці, зростання суспільного продукту. У цих умовах виникає необхідність об'єктивної оцінки рівня використання основних виробничих фондів і його статистичного вивчення.

Для характеристики використання основних фондів застосовують систему показників, в якій виділяють загальні і часткові. Використання тих чи інших показників залежить від цілей аналізу.

Для народного господарства, окремих його галузей узагальнюючий показник ефективності використання основних фондів визначають як відношення ВВП або чистої продукції до суми нарахованої амортизації, яку характеризує споживання засобів праці в виробничому процесі. Цей показник водночас виступає як частковий показник ефективності суспільного виробництва.

По окремих галузях, підприємствах (об'єднаннях) загальним показником використання основних фондів виступає амортизаціоємнїсть виробництва, яка розраховується як відношення суми амортизації за період (як правило, за рік) до обсягу продукції за цей період. Чим менше приходиться амортизації на одиницю продукції, тим нижчою буде собівартість продукції і тим самим буде підвищуватись ефективність використання основних виробничих фондів. Показник амортизаціоємності, як і трудомісткості та матеріалоємності, не буде залежати від тривалості періоду (в даному випадку функціонування основних фондів).

Одним із основних загальних показників використання основних фондів, що найбільш поширений у практиці, є фондовіддача, її розраховують, як відношення обсягу продукції або прибутку, як результат виробничої діяльності підприємства (галузі) до вартості основних виробничих фондів, які використовувались у звітному періоді (як правило, за рік).

Результат виробничої діяльності підприємства можна визначити за допомогою різних показників. Вибір чисельника показника фондовіддачі залежить від конкретно поставленої цілі. Так, натуральні показники обсягу продукції можуть бути використані на тих підприємствах, які виробляють один вид продукції (наприклад, вугільна промисловість). Для тих підприємств, галузей, де виробляють різноманітну продукцію, визначають товарну або чисту продукцію, в будівельних організаціях — загальний обсяг підрядних робіт в кошторисних цінах та ін. Щодо основних фондів, то для розрахунку фондовіддачі беруть середньорічну вартість виробничих засобів праці за повною первісною вартістю, враховуючи при цьому не тільки власні, але й орендовані (оренда основних фондів широко використовується, наприклад, в будівництві). Середньорічну вартість основних фондів визначають за такою формулою:

 

де ОФп — вартість основних фондів па початок року;

 — відповідно вартість фондів, що надійшли І вибули протягом року;

 —число місяців до кінця року, протягом яких діяли фонди, що надійшли;

 — число місяців до кінця року після того, як ці фонди вибули.

Дані про середньорічну вартість всіх основних і виробничих основних фондів відображаються в статистичній звітності.

Показник фондовіддачі характеризує кількість продукції, одержаної від кожної одиниці вартості засобів праці, тобто ефективність їх використання.

В практиці важливе значення надається вивченню динаміки фондовіддачі. Якщо відношення продукції Q до основних фондів ОФ характеризує рівень фондовіддачі , динаміка фондовіддачі — це відношення фондовіддачі звітного періоду до базисного .

Для вивчення динаміки фондовіддачі використовують індексний метод аналізу. Індивідуальні індекси застосовують для характеристики динаміки фондовіддачі окремих підприємств

 

Динаміку фондовіддачі сукупності підприємств (галузi) характеризують за допомогою системи індексів змінного, фіксованого складу і впливу структурних зрушень.

Індекс фондовіддачі змінного складу (індекс середньої фондовіддачі) обчислюють за формулою

 ,

де — рівень фондовіддачі окремих підприємств відповідно в звітному і базисному періодах; — частка основних фондів окремих підприємств в загальному обсязі їх по сукупності підприємств (галузі) в звітному і базисному періодах.

Індекс фондовіддачі фіксованого складу матиме такий вигляд:

На величину цього індексу впливає зміна фондовіддачі окремих підприємств, а на величину індексу змінного складу — як цей фактор, так і зміна частки основних фондів окремих підприємств з різними рівнями фондовіддачі у всій сукупності засобів праці. Наприклад, якщо рівень фондовіддачі на всіх підприємствах галузі в звітному періоді порівняно з базисним залишиться незмінним, але збільшиться частка основних фондів у всій сукупності засобів праці тих підприємств, де рівень, фондовіддачі вищий, то зросте й рівень фондовіддачі всієї галузі.

Вплив структурних змін на величину індексу змінного складу можна визначити за формулою:

 

Цей індекс можна обчислити виходячи зі взаємозв'язку індексів як відношення індексу змінного до індексу фіксованого складу .

Залежно від поставленої мети розраховують фондовіддачу не тільки виробничих основних фондів, але й активних засобів праці, які беруть безпосередньо участь у створенні продукції, її обчислюють як відношення обсягу продукції до середньорічної вартості активних засобів праці А,

тобто .

Добуток віддачі активних основних фондів на їх частку в загальній вартості основних фондів характеризує використання всіх виробничих засобів праці. Така залежність зберігається і між індексами цих величин, тобто на динаміку фондовіддачі виробничих основних фондів впливають зміни віддачі активних засобів праці і їх частки в структурі основних фондів. Підвищення віддачі активних засобів праці, вдосконалення структури виробничих основних фондів, яке проявляється в зростанні частки активної їх частини, виступають факторами росту ефективності виробництва.

Підвищення рівня використання основних фондів, збільшення обсягу виробничих основних фондів і частки в їх складі активних засобів праці приводить до збільшення випуску продукції в народному господарстві.

Приріст продукції за рахунок кожного фактора

дорівнюватиме , або

 

Збільшення масштабів виробництва за рахунок першого фактора характеризує інтенсивний напрям розвитку виробництва.

Зворотним показником фондовіддачі виступає фондоємність продукції, яку обчислюють як відношення середньорічної вартості виробничих основних фондів до вартості продукції. Фондоемність продукції характеризує величину основних фондів яка використовується для виробництва одиниці продукції на підприємстві, галузі, а її зниження — скорочення раніш затраченої праці на одиницю вартості випущеної продукції.

Між обсягом виробничих основних фондів ОФ, фондоемністю v і вартістю продукції Q існує така залежність;

 

тобто фондоємність одиниці продукції і вартість останньої виступають факторами зміни обсягу виробничих основних фондів. Вплив факторів в абсолютному вираженні розраховують так:

а) зниження фондоємностї на зміну обсягу основних фондів

б) збільшення вартості продукції па зміну обсягу основних фондів

На відміну від фондовіддачі фондоємкість продукції може бути розрахована по окремих видах основних фондів (часткова фондоємність), тобто вартість фондів і-го виду використана для виробництва одиниці продукції j-го виду/

Поряд з розглянутими загальними показниками для характеристики використання основних фондів застосовують і часткові показники. Так, поряд з вивченням використання активної частини основних фондів статистика вивчає використання виробничих площ. Показники структури площ за їх категоріями і випуском продукції на одиницю площі виступають характеристикою використання пасивної частини основних фондів.

В економічній літературі найбільш досконало розроблена система показників використання виробничого і енергетичного устаткування. По окремих галузях система часткових показників використання основних фондів враховує специфіку галузі. Так, в мартенівському виробництві для характеристики використання мартенівських печей застосовують показник випуску сталі з одного квадратного метра черені печі за номінальну добу.

У сільському господарстві найбільш узагальнюючим показником використання тракторного парку є виробіток в умовних еталонних гектарах на один умовний еталонний трактор.

В економіко-статистичних розробках вивчають використання устаткування за чисельністю, змінністю, часом, потужністю та обсягом робіт.

На підставі даних обліку устаткування за категоріями обчислюють коефіцієнт використання парку машин як відношення середньої кількості фактично працюючих машин до середньої кількості встановленого або наявного устаткування. Машини, які працюють або завантажені не на повну потужність, агрегати, що дорого коштують, сільськогосподарські агрегати, які чекають ремонту в напружену пору, виступають прямими витратами для суспільства. Причини простоїв при цьому різні. Однією з них є низька змінність роботи устаткування. Коефіцієнт змінності показує, скільки в середньому змін працювала кожна одиниця устаткування, і обчислюється як відношення відпрацьованих станко-змін у звітному періоді до відпрацьованих станко-днів в цьому періоді. Коефіцієнт змінності порівнюють з встановленим змінним режимом. На основі такого порівняння визначають коефіцієнт використання змінного режиму, який характеризує екстенсивне використання устаткування.

УЗАГАЛЬНЕНЯ

Матеріальною основою виробничого процесу виступають засоби праці, які характеризують технічний та економічний рівень розвитку суспільства. На підприємствах сукупність засобів праці, що застосовують, набуває економічної форми основних фондів. Їх поділяють на виробничі та невиробничі. Статистика вивчає склад, динаміку основних фондів, їх рух та використання.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.  Що собою уявляють основні фонди?

2.  Які групування основних фондів можна утворити на промислових підприємствах?

3.  Які елементи основних фондів можна виділити в промисловості?

4.  Чим різняться активні та пасивні елементи основних фондів?

5.  Які є методи вартісної оцінки основних фондів?

6.  Що собою уявляє баланс основних фондів?

7.  Як статистика вивчає рух основних фондів?

8.  Які узагальнюючі показники характеризують використання основних фондів?

9.  Як обчислити індивідуальний індекс фондовіддачі?

10. Як обчислити індекси фондовіддачі змінного, фіксованого складу та структурних зрушень? Який взаємозв’язок між цими індексами?

11. Які часткові показники характеризують рівень використання основних фондів?

Література для самоосвіти: 2, 5.