Розділи

3. Статистика використання робочого часу

Максимальне використання робочого часу - важливий фактор зростання суспільного продукту та економії робочої сили.

Головними одиницями обліку робочого часу є людино-день та людино-година.

Відпрацьованим людино-днем є явка на роботу за умови, що працівник заступив до виконання своїх обов’язків незалежно від кількості відпрацьованих годин. Людино-день використовують для обліку витрат робочого часу для усіх категорій персоналу.

Додатковою одиницею виміру робочого часу для категорії робітників служить людино-година. Під відпрацьованою людино-годиною розуміють працю робітника протягом однієї години.

Такі самі одиниці використовують для обліку невідпрацьованого робочого часу.

Основним інструментом та похідним матеріалом для аналізу використання робочого часу на підприємстві є його баланс.

Ліва частина балансу відображує ресурси робочого часу - календарний, табельний та максимально можливий фонди.

Календарний фонд робочого часу - це умовні його ресурси, розраховані виходячи з кількості календарних днів періоду та середньооблікової чисельності працюючих. Цей фонд дорівнює загальній сумі явок та неявок за період.

Табельний фонд відрізняється від календарного на загальну суму неявок у святкові та вихідні дні.

Реальні ресурси робочого часу характеризує максимально можливий фонд. Він відрізняється від табельного на кількість неявок працівників у зв’язку з черговою відпусткою.

У правій частині балансу наведено розподіл реального використання максимально можливого фонду на відпрацьований час, а також час, не використаний з поважних причин, та прямі втрати робочого часу.

Приклад. Використання робочого часу за квартал (90 календарних, 68 робочих днів) характеризується такими даними: середньооблікова чисельність робітників - 130; кількість відпрацьованих людино-днів - 8710; людино-дні цілоденних простоїв - 21.

Кількість людино-днів неявок на роботу - 2969; у тому числі чергові відпустки - 285; відпустки у зв’язку з навчанням - 12; вагітністю та пологами - 23; хвороби - 30; інші неявки, які дозволені законом - 8; відпустки з дозволу адміністрації - 5; прогули - 6; у зв’язку із святковими та вихідними днями - 2600.

Кількість відпрацьованих людино-годин - 65325; у тому числі понаднормово - 871.

Побудований на базі цих даних баланс використання робочого часу наведено в табл.74.

 

Для категорії робітників баланси робочого часу будуються як у людино-днях, так і в людино-годинах. У цілому за всіма категоріями для побудови балансів використовують людино-дні.

Дані балансів служать базою для розрахунків відносних показників використання робочого часу. Коефіцієнти використання календарного, табельного та максимально можливого фондів показують, яку частину цих фондів займає фактично відпрацьований робочий час.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Робоча сила є основним чинником виробничих процесів і процесів обслуговування населення. Тому робоча сила ретельно вивчається на підприємствах. Статистика робочої сили визначає облікову, явочну, фактичну чисельність працюючих, вивчає рух робочої сили. Особливу увагу приділяють негативним процесам, наприклад, плинності кадрів. Одним з резервів кращого використання живої праці на підприємствах є зменшення втрат робочого часу. В статистиці існує відповідний інструментарій для вивчення використання робочого часу і робочих місць. Зіставлення відповідних показників дає можливість виявити резерви кращого використання робочої сили на підприємствах.

Література для самоосвіти: 2, 5.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги