2. Форми, види та способи статистичного спостереження

На сучасному етапі вирізняють три організаційні форми спостереження : звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

Звітність – це форма спостереження, при якій кожний суб’єкт діяльності регулярно подає свої дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.

Обов’язковість – подання звітів обов’язкове для всіх зареєстрованих суб’єктів діяльності з додержанням уніфікованої форми, затвердженого переліку показників, із зазначенням реквізитів підзвітного суб'єкта (назви, адреси, прізвища та підпису відповідальної особи, дати складання звіту).

Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності в затверджені терміни.

Вірогідність – дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності несуть юридичну відповідальність.

Звітність складається на підставі первинних даних оперативного та бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню, яка затверджується та збирається органами держстатистики, міністерствами та відомствами, і внутрішню, яка розробляється самим суб’єктом діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб.

За частотою подання звітність поділяється на періодичну та річну. Періодична звітність (місячна, квартальна, піврічна) охоплює показники поточної діяльності суб’єктів, річна – підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік.

Спеціально організовані спостереження – це форма спостереження, яка охоплює сфери життя та діяльності , що не вловлюються звітністю. До числа таких спостережень належать : переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Перепис – це суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу на певну дату. Перепис здійснюється періодично або одноразово. Особливістю переписів є те, що вони проводяться одночасно по всій території за єдиною для всіх одиниць програмою.

Обліки – суцільні спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів. Прикладом можуть бути обліки поголів’я худоби за видами, групами і категоріями господарств, а також обліки земельного фонду за видами угідь, якістю ґрунту, категоріями господарств тощо.

Спеціальні обстеження – несуцільне спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Наприклад, обстеження з питань неформальної зайнятості населення, бюджетні обстеження домогосподарств, маркетингові обстеження.

Опитування – це, як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів.

Винятком є суцільне опитування всього населення – референдум – масове волевиявлення щодо принципових соціально-політичних та економічних питань.

Опитування можуть здійснюватись у різних формах : усній (інтерв’ю), письмовій (анкетування), очній (роздача анкет), заочній (поштові, телефонні).

Статистичний реєстр – це список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування.

У теперішніх планах держстатистики є складання єдиних державних реєстрів : населення, суб’єктів діяльності (підприємств, організацій різної форми власності), домашніх господарств, земельного фонду, технологій.

Реєстр населення – це пойменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається та оновлюється. Він дозволяє нагромаджувати, зберігати та оновлювати паспортні та податкові відомості про кожного мешканця.

Реєстр підприємств та організацій – це перелік суб’єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних показників. Цей реєстр дає змогу налагодити єдиний інформаційний простір, в який входять суб’єкти ринку.

Види спостереження розрізняють за двома критеріями : ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення спостереження бувають : суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження – це обстеження, при яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів.

Несуцільні спостереження – це обстеження, при яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Серед таких спостережень виділяють : вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження – це обстеження, при якому реєструється певна частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку.

Обстеження основного масиву – це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження.

Монографічне спостереження – це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення.

Анкетне спостереження – це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).

Моніторинг – це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

Поточне спостереження – це систематична реєстрація фактів щодо явищ, у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є демографічні процеси : народжуванність, смертність, шлюбність і розлученність, а також виробничі або реалізаційні процеси.

Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути звіти підприємств, успішність студентів тощо.

Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу. Наприклад, маркетингове дослідження щодо адаптації товару до місцевого ринку.

Статистичні спостереження здійснюються трьома способами : безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.

Безпосередній облік – це обстеження. при якому обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінкою, оглядом. Так здійснюється реєстрація товарних потоків, що перетинають митні кордони.

Документальний облік – це обстеження, при якому реєстрація фактів відбувається за даними, наведеними в документах первинного обліку. У такий спосіб складається статистична звітність.

Опитування може здійснюватись різними шляхами : експедиційним, самореєстрацією, кореспондентським та анкетним.

Експедиційний спосіб – це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації.

Самореєстрація – це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців. Цей метод дає добрі результати там, де якісно ведеться роз’яснювальна робота, де респонденти характеризуються високим ступенем громадянської відповідальності.

Кореспондентський спосіб – це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення, спеціально підготовленими особами та надсилання результатів у відповідні інстанції.

Анкетування – збір даних шляхом задавання питань та отримання на них відповідних відповідей.