4 Механічний рух населення та його статистичні показники
Механічний рух — це переміщення людей через кордони регіону, яке пов'язано зі зміною їх місця проживання. Проте механічний рух або міграція має глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.
Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів. Внутрішня міграція — міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньорегіональну (у межах області. Автономної Республіки Крим) та міжрегіональну (переміщення з області в область). Зовнішня міграція (міждержавна) — міграційні потоки перетинають державні кордони. Після порушення цілісності колишнього СРСР з'явилися нові групи регіонів зовнішньої міграції, а саме: країни близького зарубіжжя (країни СНД та Балтії) і країни далекого зарубіжжя. Кожний із зазначених видів міграції розподіляється на короткострокову та довгострокову. Джерелом інформації про механічний рух населення є дані поточного обліку. Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого — сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.
Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:
Сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:
Подається статево-вікова структура сальдо міграції. На підставі відповідних групувань визначають відносні показники — частка прибулих (вибулих) у валовій міграції; частка вікової групи чи контингенту в сукупності прибулих або вибулих;
частка окремої статі в сукупностях мігрантів; частка еміграційних потоків у певну країну або групу країн (країни Балтії, СНД, країни Європи, Америки, Азії, Африки та ін.).
Окремо визначаються показники інтенсивності міграційних процесів, що подаються в промілле.
Загальні коефіцієнти міграції обчислюють щодо всього населення. Це коефіцієнти: прибуття і вибуття; рухомості (валової міграції) та механічного приросту.
Коефіцієнти прибуття і вибуття подаються відповідно в такому вигляді:
.
Коефіцієнт рухомості (валової міграції) запишеться так:
Коефіцієнт механічного приросту чисельності населення (%о пункти) характеризує його інтенсивність і визначається так:
1. Показники статистики трудових ресурсів.
Трудові ресурси є частиною населення, тому практично весь статистичний інструментарій демографічної статистики може бути застосований і при вивченні трудових ресурсів. При цьому використовують і деякі специфічні показники.
Найважливішим питанням є використання трудових ресурсів, тобто їх зайнятість. Якщо порівняти чисельність зайнятих з усім населенням, можна дістати коефіцієнт зайнятості населення, якщо порівняння проводять з трудовими ресурсами — коефіцієнт використання потенційних трудових ресурсів, оскільки не всі трудові ресурси можуть бути зайняті. Ті, що вчаться з відривом від виробництва, військовослужбовці, зайняті вихованням дітей, в підсобному і особистому домашньому господарстві зменшують реальну чисельність тих, що можуть бути зайняті в суспільному господарстві. Тому фактичну чисельність зайнятих необхідно порівнювати із цією реальною величиною ресурсів.
Окремо розраховують показники зайнятості трудових ресурсів в працездатному віці (в тому числі по окремих статевих, вікових, статево-вікових групах), показники зайнятості пенсіонерів та осіб пенсійного віку.
Важливе значення має з'ясування співвідношень окремих груп, з точки зору їх трудових можливостей, серед населення. Так, з'ясовується ступінь працездатності всього населення (трудові ресурси ділять на все населення), ступінь працездатності населення працездатного віку (працездатні в працездатному віці порівнюються з чисельністю всіх осіб в працездатному віці).
Широке розповсюдження в статистичному аналізі мають коефіцієнти демографічного навантаження працездатного населення непрацездатним. Вони відповідають на питання, скільки непрацездатних (в тому числі дітей і старих) припадає на кожну тисячу осіб в працездатному віці. Підсумок показників навантаження дітьми і окремо старими дає загальний показник навантаження непрацездатними осіб у працездатному віці.
Потенційні можливості трудових ресурсів залежать не тільки від їх чисельності, а й від складу за багатьма ознаками (статтю, віком, заняттями та ін.). Так, знання про частку жінок, які входять до складу зайнятих, може сприяти підвищенню їх трудової активності у разі поліпшення соціальних умов. Вивчення вікової структури та її динаміки відіб'є процеси старіння чи омолодіння трудового колективу, дає можливість своєчасно прийняти заходи для забезпечення підприємства раціональним співвідношенням молодих і досвідчених кадрів. Групування трудових ресурсів за фахом дозволяє визначити дефіцитні і надлишкові спеціальності для підприємства або району і своєчасно прийняти заходи щодо корекції підготовки відповідних кадрів у навчальних закладах.
У статистиці трудових ресурсів визначають забезпеченість країни і районів робочою силою, з мстою прийняття заходів з'ясовують, трудозабезпеченим, дефіцитних, переважно дефіцитним чи збитковим є той чи інший район.
При визначенні чисельності трудових ресурсів на перспективу найбільш широко використовують методи демографічної статистики. Так, якщо величину загальної перспективної чисельності населення помножити на частку населення працездатного віку в загальній чисельності населення, можна з'ясувати, якою буде чисельність населення в працездатному віці в періоді, що прогнозується. Помноживши її на частку працездатних у працездатному віці, дістають чисельність працездатного населення у працездатному віці. Множення показника, який одержали, на частку зайнятих в сукупності працездатних дає абсолютну величину зайнятих у працездатному віці на період, що прогнозується. Всю систему перспективного розрахунку можна показати так:
загальна чисельність населення, що прогнозується
,
де - чисельність населення в базовому році;
коефіцієнт загального приросту населення;
n- кількість років в прогнозному періоді.
Чисельність зайнятих у працездатному віці на ту саму прогнозну дату
де частка населення працездатного віку.
Чисельність працездатних в працездатному віці:
,
де - частка працездатних в працездатному віці
Чисельність зайнятих у працездатному віці на ту саму прогнозну дату
де -частка зайнятих в сукупності працездатних.
Величини приймають на рівні періодів, що передують розрахунковому, за умови їх достатньої сталості або з поправкою на тенденції в їх зміні.
Після проведення поетапного розрахунку за наведеною формулою можна визначити також загальну чисельність населення в непрацездатному віці , чисельність непрацездатних у працездатному віці чисельність незайнятих в населенні працездатного віку і чисельність незайнятих в працездатному населенні працездатного віку
Чисельність контингенту населення працездатного віку по однорічних віко'вих інтервалах визначається методом вікового пересування з використанням імовірностей дожиття до наступного віку і з поправкою на величину сальдо міграції, що очікується в кожному однорічному віковому інтервалі.
При міжнародних зіставленнях трудових ресурсів слід мати на увазі, що в міжнародній статистиці все населення, за методологією ООН, поділяють на доробоче (О—14 років), робоче (15—64 роки) і післяробоче (65 років і більше). При цьому по окремих країнах межі цих інтервалів можуть розрізнятися: нижня межа робочого віку коливається від 14 років в ФРН, Австрії, Швеції, Італії;15 років—у Франції, Англії, Японії; 16 років — у США; до 18 років — в Данії, а верхня — від 60 років в Англії, Данії, Греції до 67 років в Швеції і 70 років у Норвегії. Для загальної характеристики трудових ресурсів в міжнародній статистиці широко використовують поняття економічно активного населення, до якого, за рекомендаціями ООН, відносяться підприємці, особи, які ведуть власне господарство, ті, що працюють по найму, члени сімей, які працюють в своєму господарстві не менше як Уз робочого тижня без винагороди за це, і ті, хто втратив або залишив попередню роботу і на даний момент ще не знайшов нової. При цьому до економічно активних в США відносять і тих, хто вперше шукає роботу, сезонників, тих, хто зайнятий неповний тиждень, військовослужбовців, осіб, які перебувають в установах «закритого типу», тобто в психіатричних лікарнях, в'язницях, а також тих, хто живе на збереження. В той же час у ряді інших країн, наприклад, в Англії, згадані категорії до економічно активного населення не відносяться. У всіх капіталістичних країнах економічно активними не вважають пенсіонерів і тих, хто перебуває у працездатному віці, але не працює (утриманців), а також студентів та учнів.
Чисельність зайнятих і безробітних в розвинутих країнах дістають з матеріалів переписів населення і даних вибіркових обстежень, які регулярно проводяться, а також за даними профспілкових і страхових організацій. До зайнятих належать особи, які здійснюють діяльність за винагороду. Сюди потрапляють і члени родини, які допомагають на фермах 1 в дрібних приватних промислових І торгових організаціях, ті, що працюють без оплати своєї праці (якщо вони працюють не менш як '/з нормального робочого тижня), але не враховують членів сімей, які допомагають у періоди найбільшого навантаження на сільськогосподарських фермах, а також зайнятих на поденних і акордних роботах у сільському господарстві.
Широко відомі численні спроби офіційної статистики багатьох країн зменшити чисельність безробітних. У разі потреби зіставлення числа зайнятих в окремих галузях або на підприємствах нашої країни і США, що порівнюються, треба мати на увазі, що на американських промислових підприємствах до складу промислового персоналу включають робітників медичних пунктів, кафетеріїв та інших непромислових підрозділів. Відмінність від нашої методології полягає в тому, що при визначенні середньорічної чисельності робітників на підприємстві виключають тих, хто перебував у відпустці, відсутніх1 у зв'язку з вагітністю 1 пологами. При визначенні середньооблікової чисельності робітників у нашій країні ці категорії не виключають.
Ці і подібні моменти потребують певного коригування вихідних показників при міжнародних зіставленнях.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 Наверх ↑