Розділи

4.Показники статистики корисних копалин.

На відміну від інших видів природних ресурсів корисні копалини не відновлюються, а потреба в них безперервно збільшується. Система статистичних показників повинна забезпечити облік корисних копалин та контроль за використанням надр.

Головне завдання обліку корисних копалин — дістати повні та достовірні дані про стан мінерально-сировинної бази підприємства, галузі та країни на початок кожного року, рівень розвіданості та підготовленості родовищ для промислового освоєння, забезпеченості гірничодобувних підприємств розвіданими запасами. Запаси корисних копалин обліковують згідно з класифікацією, де залежно від народногосподарського значення їх поділяють на дві групи, що підлягають роздільному обліку — балансові та забалансові.

Балансові — це такі запаси, використання яких економічно доцільно і які відповідають кондиціям, що встановлюються для підрахунку запасів у надрах. До забалансових відносять такі запаси, використання яких при досягнутому технічному рівні економічно недоцільне завдяки їх малій кількості, малій потужності покладів, низькому вмісту цінних компонентів, але які в майбутньому можуть бути об'єктом промислового засвоєння.

Облік наявності та руху запасів відображується статистикою в балансі запасів, що складається для кожного виду корисних копалин, у них враховується наявність запасів на початок року з підрозділенням за рівнем розвіданості, придатності для промислового використання. Рух запасів характеризують показники видобутку та втрат Корисних копалин за рік, зміни запасів за рік у зв'язку з розвідувальними роботами, зміни кондицій, переоцінки та з інших причин. У балансах враховується також забезпеченість діючих, тих, що будуються або проектуються, гірничодобувних підприємств розвіданими запасами мінеральної сировини.

Важливим завданням статистики є облік втрат мінеральних ресурсів — як втрат корисних копалин, що є частиною балансових запасів, які не видобувані з надр При видобутку або недопоставлені споживачу в ході переробки та транспортування, а також як втрат корисного компонента — кількості корисного компонента, що містилась у втрачених корисних копалинах. За їх допомогою розраховують показник втрати якості корисних копалин і зниження змісту корисного компонента у видобутих корисних копалинах в порівнянні з його змістом у балансових запасах. Раціональне та комплексне використання тих родовищ, що розвідані та експлуатуються, відповідає відкриттю нових родовищ без витрат на пошук та розвідку їх, з меншими капітальними вкладеннями в добувну промисловість.

5. Показники статистики водних ресурсів.

 Водні ресурси — це запаси поверхневих та підземних вод, а також інших водних об'єктів. Державний фонд водних ресурсів включає: ріки, озера, водосховища, ставки, канали, підземні ріки, льодовики, внутрішні моря.

Статистика водних ресурсів повинна забезпечити урядові органи, органи управління та планування необхідною інформацією, що відображує водозабезпеченість окремих районів країни, водоспоживання (відбір води), використання води в галузевому розрізі, за призначенням, за видами водних об'єктів, характеризувати обсяг скинутих стоків по водокористувачах і рівень забрудненості стоків, а також заходи по захисту водних ресурсів від забрудненості та ефективності цих заходів.

Отже, статистика водних ресурсів за допомогою системи показників повинна характеризувати наявність і використання водних ресурсів, а також зміни їх стану під впливом господарської діяльності людини і тих заходів, що приймають для охорони водних ресурсів.

Показники, що характеризують водозабезпеченість конкретної території і якість води, обчислюють на основі даних спеціальних обстежень, що їх проводять відповідні галузеві служби. Головними серед них є запаси води, тис. м3, разом та за видами, поверховий стік рік, а також відносні показники — запаси води в розрахунку на 1 людину і на 1 км2 території. Критерій чистоти поверхневої води встановлюють за сумою якісних показників, що використовують для оцінки принадності її для різних водокористувачів.

Показники інших розділів статистики водних ресурсів обчислюють за даними статистичної звітності, що її складають та обробляють відповідні органи. Для характеристики водоспоживання встановлюють обсяг загального .відбору води та її використання за напрямами використання, а також втрати. Обсяг стоків враховують за якістю очистки, а також розраховуючи кількість забруднювачів за окремими інгредієнтами у стоках. Здійснюють також облік кількості, потужності та ефективності роботи очисних споруд. Розробку статистичних даних проводять як у територіальному, так і в галузевому розрізах. При цьому широко використовують методи групувань.

6.Показники статистики охорони навколишнього середовища.

 Вплив людини на навколишнє середовище можна зіставити за масштабами з природними процесами. При виробництві матеріальних ресурсів промислові підприємства викидають в навколишнє середовище величезну кількість (більш як 20 млрд т на рік) відходів. Значна частина побутових, особливо промислових, відходів нейтралізується у природному середовищі дуже повільно, створюючи при цьому області підвищеної концентрації елементів, що не притаманне природі в її натуральному вираженні. Це приводить до ерозії землі, зниження біологічної продуктивності пасовищ, зменшення запасів мінеральної сировини та деревини, загибелі тварин та птахів тощо. Для ліквідації результатів природокористування, що не контролюється, слід вирішити завдання відновлення та зберігання навколишнього середовища.

Система статистичних показників охорони навколишнього середовища повинна дати об'єктивну картину про якість природного середовища, інтенсивність та напрями техногенного впливу на природу та про ті критичні ситуації, якими іноді супроводжується реалізація окремих систем природокористування, що необхідно для розробки заходів регулювання впливу людини на середовище. Вона складається з підсистем, які мають показники стану, користування та охорони окремих видів природних ресурсів, показники створення, видалення та утилізації відходів, а також показники основних фондів щодо охорони зовнішнього середовища.

При цьому контроль рівня забрудненості — основа статистичного узагальнення та аналізу якості навколишнього середовища. Він ґрунтується на встановлених у результаті інвентаризації джерел викиду шкідливих речовин і виробничих відходів гранично допустимих викидах (ГДВ) та гранично допустимих скидах (ГДС) кожного джерела забруднення. ГДВ — це той максимум викиду за одиницю часу, який може бути дозволений кожному джерелу забруднення, що знаходиться на певній території, без перевершення в повітряному басейні граничне допустимих концентрацій забруднювачів, тобто це норматив викидів, що забезпечують нормативну чистоту повітряного басейну. Аналогічно обчислюють і ГДС.

Дані про викиди, очистку та утилізацію шкідливих речовин з урахуванням основних та специфічних забруднень відображені у «Звіті по охороні повітряного басейну» (форма № 2-тп-повітря), по якому звітують підприємства, що мають шкідливі викиди в атмосферу. В ньому показано, якою мірою реалізовані заходи по зменшенню шкідливих викидів. Ці заходи підрозділяють на три групи: 1) удосконалення технологічних процесів; 2) будівництво нових очисних споруд; 3) підвищення ефективності діючих очисних споруд. Дані про шкідливі викиди автотранспорту можна розрахувати, використавши дані транспортної статистики, порівнянням пробігу автомобілів та. витрат палива з урахуванням потужності автомобіля. (марки двигуна).

Особливу складність викликає розрахунок комплексного показника забруднення атмосфери. Це пов'язано з різницею наборів забруднювачів на різних територіях, свідком чого є неоднаковий вплив різних комбінацій забруднювачів на людину. Такі самі труднощі виникають і при обчисленні узагальнюючих показників відбору води . та водоскид. Крім того, треба знати не тільки загальну кількість води, що споживається в районі, але також, з якого водного об'єкта вона береться і куди скидаються (через які очисні споруди) промислові та побутові стоки.

По відношенню до інших видів природних ресурсів головними є вартісні показники, що характеризують витрати на заходи для охорони навколишнього середовища від забруднюючих відходів, а також показники наявності засобів щодо охорони від забруднення.

Ефективність цих заходів можна оцінити за допомогою коефіцієнта утилізації відходів, який характеризує, яка частина відходів була використана у виробництві, обсягу сировини, що була зекономлена за рахунок використання відходів, вартості продукції, виготовленої з відходів або з використанням відходів, рентабельності виробництва продукції з відходів, розширення асортименту продукції, що виготовляється з відходів, тощо.

У зв'язку з тим що проблема погіршення зовнішнього середовища існує на різних рівнях, у тому числі на планетарному, ця обставина породжує потребу в співробітництві держав як по охороні навколишнього середовища, так і по розробці комплексної системи статистики навколишнього середовища. XXVII сесія Генеральної Асамблеї ООН ще в 1972 р. заснувала спеціальний міжнародний орган — Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), серед завдань якої була і підготовка системи-статистики навколишнього середовища.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Національне багатство, тобто сукупність цінностей, що знаходяться у власності суспільства, окремих колективів, соціальних груп і людей, а також природні ресурси, які включені в економічний оборот, потребують обліку і статистичного вивчення. Національне багатство неоднорідне, що не дозволяє використовувати при їх обліку натуральні одиниці виміру, а природні ресурси взагалі безцінні. Статистикою розроблений статистичний інструментарій, що дозволяє провести вартісну оцінку національного багатства та провести їх статистичне дослідження.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Дайте визначення національного багатства.

2. Склад національного багатства.

3. Що собою уявляє національне майно і з чого воно складається?

4. Як статистика вивчає національне майно?

5. Що собою уявляють природні ресурси?

6. Як класифікують природні ресурси?

7. Як статистики вивчає земельний фонд?

8. Що таке лісовий фонд?

9. Як статистика вивчає лісовий фонд?

10. Як статистика вивчає корисні копалини?

11. Що таке водні ресурси?

12. Статистична характеристика водних ресурсів.

Література для самоосвіти: 5.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги