164.Оцінка аудитором подальших подій та їх вплив на вид аудиторського висновку.

Норматив № 20 "Події, що мають суттєвий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприєм­ства та аудиторського висновку" встановлює відповідальність ауди­тора за результати подій, що виникають після дати складення фінан­сової звітності клієнтом, але до підписання аудиторського висновку, або за результати подій, що виникли після підписання аудиторсько­го висновку, але до дати оприлюднення фінансової звітності клієнта, та подій, які виникли після оприлюднення фінансової звітності під­приємства (такі події нижче називатимуться "подальші події"). Ауди­тор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансову звіт­ність підприємства і на аудиторський висновок.

Існує два основних види подальших подій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітність підприємства:

• події, що забезпечують подальше підтвердження умов, які існу­вали на дату фінансової звітності;

• події, що відображають нові умови, які настають після дати пред­ставлення фінансової звітності.

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудитор­ського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття по­дальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підпи­сання вис-новку. Але коли після дати підписання висновку і до офі­ційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансо­ву звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питан­ня з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.Коли керівництво вносить зміни у фінансову звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської пере­вірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.

Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до фінансової звіт­ності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюд­нення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публі­кації звітності без відповідного коригування. Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегля­ду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.

Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяль­ності підприємства і зміст висновку не змінюється.

У МСА 710 зазначається, що при проведенні аудиторської перевірки фінансових звітів за поточний період, аудитор (за певних незвичайних обставин) може дізнатися про суттєві викривлення, які впливають на фінансові звіти попереднього періоду, щодо яких було надано немодифікований висновок. За таких обставин, аудитор повинен розглянути рекомендації МСА 560 "Подальші події" та:а) якщо фінансові звіти за попередній період були переглянуті та опубліковані повторно з новим аудиторським висновком, аудитор повинен переконатися в тому, що відповідні числові дані узгоджуються з переглянутими фінансовими-звітами;б) якщо фінансові звіти за попередній період не переглядались та не були опубліковані повторно, а відповідні числові дані не були належно відкориговані, і/або не було відповідного розкриття інформації, аудитор повинен надати модифікований висновок щодо фінансових звітів за поточний період, беручи до уваги відповідні числові дані, включені до них.

165.Оцінка аудитором можливості безперервної діяльності підприємства.

На завершальному етапі аудиту (перед тим, як скласти висновок та звіт про перевірку звітності) аудитору необхідно оцінити можливість подальшого функціонування підприємства-клієнта, оскільки цей аспект має безпосередній вплив на зміст та вид аудиторського висновку. МСА 570 встановлює стандарти щодо обов'язків аудитора під час аудиту фінансових звітів щодо застосування припущення про безперервність діяльності підприємства, зокрема, стосовно розгляду оцінки управлінського персоналу здатності суб'єкта господарювання продовжувати безперервну діяльність. Оцінка припущення про безперервність діяльності пов'язана із судженням у конкретний момент часу про майбутні результати подій або умов, що є невизначеними по своїй суті. При цьому відповідними є такі фактори:1)Як правило, рівень невизначеності, пов'язаної з результатом події або обставин, значно підвищується залежно від того, наскільки далекого майбутнього стосуються судження щодо результатів події або обставин. 2)Будь-яке судження про майбутнє ґрунтується на інформації, що існує в момент винесення такого судження. Наступні події можуть суперечити судженню, що було обґрунтованим на момент його винесення;3)Розмір і складність структури суб'єкту господарювання, характер і умови його діяльності, а також ступінь впливу зовнішніх факторів впливають на судження про результати події або обставин.

Події або обставини, які окремо або разом можуть породжувати значні сумніви щодо припущення про безперервність діяльності підприємства:

1)Фінансові:-Стан чистих зобов'язань або чистих короткострокових зобов'язань;-Строкові позики, термін погашення яких наближається, за відсутності реальної перспективи погашення або подовження терміну позики; надмірне покладання на коротко-строкові позики для фінансування довгострокових активів;-Ознаки, які вказують на припинення фінансової підтримки тощо

2)Операційні: -Втрата ключового управлінського персоналу без належної заміни;-Втрата основного ринку, франшизи, ліцензії або основного постачальника;-Проблеми з робочою силою або дефіцит важливих матеріалів.

3)Інші:-Невідповідність законодавчим вимогам щодо капіталу та іншим законодавчим вимогам;

-Розглянуті в суді або в органі регулювання позови (якщо такі позови будуть задоволені) стосовно суб'єкта господарювання, які можуть мати своїм результатом вимоги, що ймовірно не будуть виконані;-Зміни в законодавстві або політиці уряду, які можуть негативно вплинути на суб'єкт господарювання.

Аудитор несе відповідальність за розгляд відпо-відності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності під-приємства при підготовці фінансових звітів та за розгляд наявності суттєвих невизначеностей, що їх треба розкрити у фінансових звітах стосовно здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Аудитор не може передбачити майбутні події або обставини, що можуть спричинити припинення підприємством його діяльності на безперервній основі. Відповідно, відсутність в аудиторському висновку будь-яких посилань на невизначеність щодо діяльності суб'єкта господарювання на безперервній основі, не може розглядатись як гарантія здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.