54.Зберігання активів клієнта.

Згідно Розділу 270 Кодексу Етики професійних бухгалтерів професійний аудитор не повинен приймати на зберігання активи клієнта, якщо це не дозволено законом, а у випадках, коли це дозволено законом, повинен враховувати всі додаткові юридичні обов'язки, що накладаються на нього при зберіганні подібних активів. Зберігання активів клієнта створює загрози недотримання фундаментальних принципів; так, наприклад, зберігання активів клієнта створює загрози власного інтересу щодо об'єктивності. Для уникнення таких загроз професійний бухгалтер-практик, якому довірено на зберігання гроші (або інші активи), повинен: 1.зберігати такі активи окремо від своїх власних активів або активів фірми;

2.використовувати такі активи лише за їх призначенням; 3.бути готовим в будь-який час звітувати за ці активи, за будь-які отримані від них доходи або дивіденди будь-якій особі, що має право отримати такий звіт; 4.дотримуватись вимог всіх відповідних законів та нормативних актів, що стосуються зберігання таких активів та звітування щодо них.

Аудитор також повинен усвідомлювати наявність загроз недотримання фундаментальних принципів внаслідок асоціювання з подібними активами, наприклад, у випадку, коли стане відомо, що активи виникли внаслідок протизаконних дій (таких як легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом). Отже аудитор, розглядаючи питання прийняття клієнта або подібного завдання, повинен при виконанні процедур прийняття зробити відповідні запити щодо походження таких активів та розглянути свою відповідальність згідно з законами та нормативними актами.

55.Особливості додержання принципів об’єктивності та незалежності за видами аудиторських послуг

КЕПБ – розд. 280, 290: Незалежність - аудитор має бути професійно незалежним до суб'єкта підп-кої діяльності, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків та майнових інтересів до суб'єкта перевірки).

Об'єктивність - аудитор має бути справедливим, компетентним, старанно надавати ауд послуги, відповідати рівню проф знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг.

З метою дотримання принципу незалежності забороняється проводити перевірку аудитору: а)який має прямі родинні відносини з керівництвом клієнта; б)який має особисті інтереси на цьому підп-ві – клієнті; в)якщо аудитор є членом керівництва або засновником підп-ва; г)якщо аудитор є працівником підприємства чи дочірної структури.

При перевірці підп-ва аудитор повинен оцінити наявність прямої чи непрямої фін зацікавленості. Пряма фін зацікавленість аудитора виникає якщо аудитор має право власності на майно цього підприємства, володіє значним пакетом акцій і т.д. Непряма – наявність непрямого права власності при тісних, але безпосередніх відносинах аудитора з підп-вом. Сума гонорару аудитора не повинна залежати від результатів перевірки, а лише від його навичок та знань, рівня підготовки і досвіду, витраченого часу, ступені відповідальності. Строк співробітництва повинен здійснюватися не більше 7 років. Через 7 років аудитор змінюється на іншого. Перший аудитор може повернутися через 2 роки. Аудиторам не рекомендується одночасно обслуговувати конкуруючі фірми. Також не рекомендується одночасно надавати аудиторські послуги і виконувати аудиторську перевірку. Є 2 підходи до незалежності: незалежність думки та незалежність поведінки аудитора. Потрібно уникати фактів та обставин, які б ставили під сумнів незалежність аудитора. Існують осн загрози незал аудитора: *загроза власного інтересу – фін інтерес, отримання позики, загроза втрати завдання, майбутнє працевлаштування, умовні гонорари; *загроза власної оцінки – якщо аудитор раніше працював на підп-ві; *загроза захисту – якщо аудитор виконує роль адвоката підп-ва; *загроза тиску – загроза зміни аудитора; тиск, що зменшує обсяг робіт і змен гонорар ауд-ра; загроза через незгоду з обліковими принципами підп-ва.

Професійна незалежність аудитора – це те, що аудитор повинен бути абсолютно незалежним у виборі клієнтів; у плануванні перевірки; визначені методів і прийомів аудиту; обсягів й об’єктів дослідження; отримані доступу до необхідної інформації.

Об’єктивність аудитора може бути поставлена під загрозу у випадку, коли: *існує значна сума простроченої плати за надані послуги; *якщо порушено судовий позов між ауд фірмою та клієнтом; *наявність тиску на аудитора третіх сторін; *прийняття надмірної гостинності.

Для зменшення загроз незалежності та об’єктивності застосовуються 3 види застережних заходів: 1)Заходи, встановлені професійним органом та законодавством. 2)Заходи, встан на підп-вах клієнтів; 3)Заходи самої аудфірми.