106.Поняття властивого ризику. Поняття ризику контролю. Поняття ризику не виявлення помилок.

АР регулюється МСА 200, 315, 330

АР складається з:

властивий (невід'ємний) ризик;

ризик системи контролю (ризик контролю);

ризик невиявлення помилок (ризик невиявлення).

Властивий (невід'ємний, притаманний) ризик -це

здатність до суттєвих перекручень залишку по певному бухг-ому рах-ку, по певній категорії, певному класу операцій або здатність до перекручень по цих показниках з перекручення по інш. рах-ах чи операціях за умови відсутності відпо­відних засобів внут-ого контр.

Зовн. чинники:політика держави,конкуренція,

ризик збуту, геогр. розташування. Внут. чинники: сист. упр-ння і прийняття рішень, взаємовідносини з клієнтом, страхув-я майна. Джерела: попередні ауд перевірки, рез-ти опитувань, спостережень, статист. дані, вибіркові вивчення.

Ризик системи контролю (ризик контролю) — це ризик того, що викривлення, яке має місце відносно сальдо рах-ку, класу опера­цій і яке може бути суттєвим окремо або в комплексі з викривлен­нями сальдо інших рах-ків, класу операцій, не буде своєчасно по­переджено, виявлено та виправлено за допом. сист. бухг-ого обліку і внутр. контролю.

А Аудитор бере до уваги: освіту і кваліфікацію, досвід роботи, кіл-сть обліковців, особисті якості, нормативну базу

Ризик невиявлення помилок (ризик невиявлення) — являє собою ризик того, що ауд-кі процедури підтвердження не завжди мо­жуть виявити помилки (перекручення), що існують у залишку по певному рах-ку, певній категорії операцій. Ці помилки можуть бути суттєвими окремо самі по собі або у комплексі з перекрученнями помилками) по інших залишках чи операція

107.Методика визначення величини аудиторського ризику.

АР регулюється МСА 200, 315, 330

Важливим питанням для А-ра є методика визначення величини ауд-ого ризику. Єдиної такої методики немає. Вона, як правило, розробляється кожною ауд. фірмою або окремим А-ром відповідно до умов конкретної перевірки. Прийнятна величина заг. ауд. ризику становить 1-5% (0,01-0,05). Вибираючи методику визначення ауд. ризику і його допустиму величину, необхідно виконувати конкретні умови перевірки, її термін, хар-р дія-сті клієнта, компетентність і кваліфікацію А-тора, його попередній досвід ауд-ких перевірок і багато інших факторів. Загальна методика (модель) розрахунку ауд. ризику, може бути виражена такою формулою: АР = ВР * РК * РН, де АР – аудиторський ризик; ВР – властивий ризик(імовірність появи суттєвих викривлень в даних обліку та звітності); РК – ризик системи внутрішнього контролю(імовірність того, що орг.-ція с-ми внут. контролю не дозволить упередити, виявити та своєчасно виправити суттєві викривлення); РВ – ризик невиявлення помилок аудитором(імовірність того, що застосовані ауд. процедури не дозволять А-тору виявити суттєві викривлення, наявні в обліку та звітн. клієнта на момент перевірки). Важливими особливостями визначання величини АР А-тором є те, що: а) аудитор ніколи повністю не може покладатися на системи БО внутр.. контролю під-ва, оскільки в цьому випадку контроль зводиться до обліку; б) А-тор не має права встановлювати високий рівень ризику невиявлень при досить високих ризиках систем обліку і внутр.. контролю; в) ауд. перевірка буде вважатися проведеною належним чином, якщо А-тор встановить низький ризик невиявлень навіть при повній недовірі до сист. обліку і внутр.. контролю. АР визначається або у %, або у вигляді коефіцієнтів, або словами : АР «низький», «середній», «високий». Суттєвою вважається помилка, виявлена в процесі А-ту, яка значно викривляє фін. стан підпр-ва, змінює рез-тат його дія-сті або розмір якої більше 5% підсумку балансу.