146.Аудит фінансових і капітальних інвестицій.

Аудит фінансових інвестицій.

Відповідно до П(с)БО2 “Баланс” фінансові інвестиції – це активи, які утримуються під-вом з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Фін.вкладення здійсн-ся з метою отримання сталого доходу та виявлення впливу на дія-ть П, що інвестується. Не всі вкладення капіталу є фін.інвестиціями. Фінансове інвестув-я здійсн-ся П в таких осн-х формах: 1).Внесення капіталу до статут-х фондів СП; 2).Внесення капіталу в доходні види грош.інструментів; 3). Внесення капіталу в доходні види фондових інструментів) різні види ЦП, що обертаються на фондовому ринку). Фін.інвестиції поділ.на: а).довгострокові (на період понад 1 рік та ті, що не можуть бути реалізовані вільно в будь-який момент): позикові та пайові. Довгостр.інвестиції розгляд-ся як необоротні активи; б).поточні (строк погашення до року: еквіваленти грош.коштів та ін.поточні фін. інвестиції. Розглядаються як поточні активи. Джерела інформації: П(с)БО № 2, 12, 14, ЗУ “Про БО і ФЗ”; ПКО; виписки банку; акт приймання-передачі ОЗ; накладна на відпуск матеріалів та ін.; виправдовуючі док-ти; Книга обліку ЦП; довідки бухгалтерії; реєстр; звітність; рах.14 “Довгостр.фін.інвестиції”, 34 “Короткостр.векселі одержані”, 35 “Поточні фін.інвестиції”; журнал-ордер № 3; інші. Осн.напрями аудиту - перевірка: 1).прав-ті віднесення фін.інвестицій до довгостр-х чи короткостр-х; 2).обгрунтованості віднесення облігацій та векселів до довго- чи коротко-строкових; 3).порядку віднесення різниці між фактичними витратами та номін-ю вартістю ЦП; 4).відображ-я дивідендів по акціям; 5).документу-вання операцій; 6).прав-ть перерахунку в нац . валюту ЦП, оплачених в інвалюті; 7).порядка фінансув-я витрат по зберіг-ню акцій та облігацій в банках; 8).існув-я акцій, переданих в заставу; 9).відпов-ть структури портфеля ЦП та док-ів на їх придбання; 10).прав-ть відображ-я в обліку ЦП; 11).ведення АО по рах-ам (за видами довгосттр-х фін.вкладень та об’єктами інвестування; АО век-селів – за кожним векселем; АО ощадних сертифікатів – по банках, що видали сертифікати); 12).прав-ть виплати періодичних доходів по купонним та безкупонним облігаціям; 13).прав-ть виплати вартості майна при ліквідації П; 14).порядок оплати ЦП при придбанні; 15).прав-ть відображ-я фін.інвестицій в Балансі; 16).прав-ть оцінки фін.інвестицій (при придбанні, на дату Балансу, при вибутті); 17).прав-ть кореспонденції рах-ів; 18).прав-ть переоцінки; 19).облік погашення і реал-ї фін.інвестицій; 20).достовірність даних інвентаризації ЦП (прав-ть оформлення; реальність вартості; збереження ЦП – шляхом співставлення фактичної наявності з даними БО; своєчасне і повне відображ-я в БО отриманих доходів по ЦП), інше.

Аудит капітальних інвестицій.

Капітальні інвестиції (КІ) передбачають приріст вир. потужностей на діючих під-вах від тех. переоснащення і реконструкції до нового буд-ва. В процесі перевірки викор-ть такі прийоми: експерт-тиза, інвентаризація, вибіркові і суцільні спостере-ження. Також викор-ть документ. методичні прийоми, які передбачають аналіт., логічні, порів-няльно-зіставлювальні аудит. процедури. Джерела інф-ї: договори підряду, акти передання підрядчику проектно-кошторисної документації, дані БО по рах-х №15, а також нормативно-правові і метод-ні док-ти. Перевіряючи якість проектної документації, аудитор вивчає висновки експертів до проектів, а також претензії подані до проектної орг-ції. Контроль вик-ня плану КІ аудитором здійснюється за їх обсягом, видами, строком, призначенням, а також виявляються позапланові КІ. Причини відхилень від планів ретельно вивч-ся аудитором як за даними облікових регістрів, так і за первинними док-ми. Особливій перевірці підлягає кап. буд-во, виконане за договорами з підрядними орг-ми. Своєчасність і прав-сть розрахунків з підрядними орг-ми по виконаних роботах аудитор перевіряє за аналіт. рах. 63. Перевіряючи акти на приймання замовником вико-наних етапів буд.-монтажних робіт, об’єктів та споруд, аудитор встановлює, чи дотримувались правила приймання цих робіт, чи не було вип-ків завищення обсягів і вар-ті їх. На завершення аудитор перевіряє обгрунтованість відобр-ня в обліку операцій по КІ, достовірність звітності і визначення інвентаризаційної вар-ті завершених і зданих у експлуатацію об`єктів КІ.

147.Аудит запасів.

Основна мета аудиту З. - встановлення законності, достовірності та доціль-ності операцій з матеріалами, правильності їх відображення в обліку. Під час аудиторської перевірки операцій з матеріальним цінностями потрібно керуватись чинними нормативними та законодавчими документами, а саме:- Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".- Планом рахунків бухгалтерського, -Інструкцією "Про застосування планів рахунків бухгалтерського обліку, - ПСБО 9 "Запаси", - Інструкцією "По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків”- Порядком проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей
- Інструкцією "Про норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", - Положенням про граничні терміни експлуатації устаткування у виробництві.- "Положенням про документи та документообіг у бухгалтерському обліку", затвердженим МФУ.

Джерелами інформації для аудиторської перевірки матеріальних цінностей на підприємстві є:
-Прибутковий ордер. -Акт про прийняття матеріалів.-Лімітно-забірна картка.-Накладна-вимога - Накладна на відпуск матеріалів на сторону.-Картка обліку матеріалів.-Товарно-транспортна накладна -Акт-вимога на зміну (додатковий відпуск). -Відомість обліку залишків матеріалів на складах.-Картка обліку МШП -Акт на списання МШП.

Завдання аудиту запасів.

1.Перевірка фізичної наявності З. 2.Перевірка організ. складського госп. і стану зберігання З. 3.Перевірка обліку придбання та витрачання. 4.Контроль повноти оприбутк. З. та іх належного документального оформлення. 5.Перевірка організації за випискою, використання і погашення довіреностей. 6.Контроль оформлення надходження і відпуску З. 7.Перевірка законності списання при витратах. 8.Перевірка дотримання лімітів відпуску запасів. 9.Перевірка НЗВ, правильності фомування прод. за об’єктами калькуляції 10.Визначення правильності ведення СО та АО. 11.Правильність отримання податкового законодавства при здійснені операцій з З. 12.Оцінка правильності кореспонденції рахунків.

Аудиторські процедури поділяються на ті, що проводяться:
- до інвентаризації;- під час інвентаризації;- після інвентаризації.
До проведення інвентаризації потрібно впевнитись у тому, що на підприємстві чітко організовані складське господарство та контрольно-пропускна система.
Необхідно здійснити процедури перевірки таких фактів:-як здійснюється охорона об'єкта;
-чи укладені та правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність з працівниками, яким передано матеріальні цінності на зберігання;
-чи створені матеріально відповідальній особі умови для забезпечення збереженості матеріальних цінностей, чи є в наявності складські приміщення, шафи, сейфи;-чи призначена керівництвом підприємства постійно діюча комісія для перевірки матеріальних запасів.
Для отримання впевненості в тому, що операції за рухом матеріальних цінностей (МЦ), які були проведені до інвентаризації, обліковані правильно, аудитор знімає копії останніх документів за надходженням та вибуттям цінностей.Під час проведення інвентаризації аудитор не може бути членом інвентаризаційної комісії, але, спосте-рігаючи за її роботою, повинен стежити за правиль-ністю виконання процедур. Після закінчення інвентаризації важливо, щоб аудитор зняв копію інвентаризаційної відомості.Результати інвентаризації порівнюють з даними бухгалтер-ського обліку.
Безпосередній огляд бухгалтерських документів здійснюється для перевірки правильності арифметичних підрахунків у них, їх правильного оформлення. Зіставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку викорис-товується для вивчення господарських операцій.

Дуже важливо перевірити правильність оцінки вибуття запасів.Стандарт 9 "Запаси" пропонує шість можливих методів оцінки вибуття матеріальних цінностей:- метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;- метод середньозваженої собівартості;- метод ФІФО;- метод ЛІФО;- метод нормативних затрат;- метод вартостей реалізації (ціни продажу).Для одиниць запасів, які мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Найпоширенішими методами порушень є такі:
-відкриття кількох карток складського обліку на одні й ті самі види МЦ та списання тих, які є найбільш вигідними в певній угоді;-недотримання послідовності застосування вибраного методу оцінки;-списання фактично неіснуючих на складі матеріальних цінностей один раз протягом періоду, що перевіряється. На накладних відсутні дані відпуску цінностей.