12. Види аудиту (та його відмінність від ревізії).

Види:

Зовнішній

Внутрішній

Зовнішній а-т – це перевірка звітності на достовірність та її подання відповідно до загальних принципів ведення БО незалежними зовнішніми аудиторами, здійснюється сертифікованими аудиторами на договірній основі.

Внутрішній а-т – це незалежна діяльність на підприємстві з перевірки та оцінки роботи підприємства в його інтересах, здійснюється кваліфікованими працівниками самого підприємства.

Основна різниця між внутрішнім та зовнішнім аудитом полягає в тому, що внутрішній аудит спрямований на надання допомоги за менеджером у здійсненні ними контролюючих функцій, тоді як зовнішній аудит може бути використаний, також в інтересах сторонніх відносно підприємства груп.

А-т розподіляється також за об’єктами, суб’єктами, обов’язковістю, періодичністю.

Розподіл аудиту:

За об’єктами:

А-т фінансової звітності;

А-т вивчення достовірності та повноти звітності;

А-т на узгодженість (перевірка фінансового стану на вимогу законодавства);

Операційний а-т – оцінка окремих господарських процесів і операцій;

За обов’язковістю:

Обов’язковий – на вимогу законодавства;

Необов’язковий – який здійснюється за ініціативою клієнта.

За періодичністю:

Періодичний

Неперіодичний – здійснюється в міру необхідності;

За організаційно-процесуальними ознаками:

Регламентований (його проведення регламентується зак-вом, де визначені критерії і об’єкти, які підлягають обов’язковому аудиту)

Договірний (це об’єкти аудиту, обсяг робіт, періоди і терміни їх викон-ня обумовлюються угодою між аудиторською фірмою і замовником)

Внутрішній (проводиться власником залежно від потреб аудиту)

Однопредметний

Багатопредметний

Комплексний

А-т і ревізія досліджують один предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств і підприємців, використовуючи при цьому спільні методичні прийоми і процедури фінансово-госпо дарського контролю. Спільним між аудитом і ревізією насамперед є те, що вони проводяться на основі документально перевірених показників. Однак між ними є і суттєві відмінності, які можна розглядати за їх сутністю, цілями, характером, правовим регулюванням, об'єктами, зв'язками, принципом оплати роботи, практичними завданнями і результатами.
Ревізія проводиться на підставі наказів державних органів управління. Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували) кошти з бюджетів усіх рівнів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
А-т є видом підприємницької діяльності, тоді як ревізія являє собою виконавчу діяльність. А-т як незалежна форма контролю добровільно обирається власником, котрий формулює питання, на які аудитори мають дати обґрунтовані висновки для подальшого удосконалення роботи підприємства. А-т відрізняється від ревізії не тільки цілями, а й організаційними формами проведення. А-т виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність, мають сертифікат і включені до Національного реєстру на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур. Аудитор і аудиторські фірми несуть відповідальність перед зовнішніми споживачами (акціонерами, кредиторами) щодо якості зробленого висновку згідно з укладеним договором і чинним законодавством.
Суттєвою відмінністю а-ту від ревізії є не тільки перелік виявлених недоліків, а й детальні вказівки а-тора щодо того, як їх виправляти.

13. Відмінності між внутр. і зовн. аудитом.

Питання щодо внутрішнього та зовнішнього а-ту регуюється ЗУ „Про аудиторську діяльність”, ННА 24 „Врахування роботи спеціалістів внцтрішнього аудиту”, МСА 400 „Оцінка ризиків і системи внутрішнього аудиту”, МСА 610, МСА 250, положеннями АПУ та інших органів залежно від виду господарювання суб’єкта перевірки.