110.Методика визначення рівня суттєвості.

Суттєвість регламентується МСА 320 «Суттєвість в аудиті». Інф. є суттєвою якщо її відсутність або перекручення може впливати на екон. рішення користувачів, які приймаються на підставі даних фін. звіт. Оцінка суттєвості проводиться через якісні і кількісні аспекти. Якісний полягає в тому, що окремі викривлення даних обліку і звітності можуть мати вплив на користувачів фін.інформ. незалежно від кількісної величини.Суттєвими незалежно від розміру викривлень вваж.:1)викривлення умисного харак-теру чи шахрайство керівництва;2) викрив-лення основних фін. показників(прибуток-збиток); 3)вик-ривлення які можуть вплинути на рішення користувачів фін.зв. незалежно від кільк. величини. Кількісне визначення суттєвості здійснюється через застосування індуктивного чи дедуктивного підходу. А-тору необх. визначити,які дані він буде використовувати для визначення С-ті.(середньо-арифметичні дані чи на кінець зв. періоду).

Розрахункове значення рівня суттєвості визначається множенням фактичних даних фін. звітності на частку суттєвості вибраного показника. Середнє значення рівня суттєвості по всіх показниках і є загальним рівнем суттєвості. Отримане значення заг. рівня суттєвості є осн-ю для подальшого розрах-ку суттєвості за елем-ми. для цього варто знати вагу кожної статті в балансі і перемножити її на загальну величину суттєвості.

111. Поняття помилок і шахрайства та шляхи їх виявлення. Ознаки шахрайства.

Регулюється МСА 240

 Під час план-ня та проведення процедур А-ту і звітування А-тор повинен оцінити ризик існування суттєвих перекручень у фін. звітн. підп.-ва, що можуть бути рез-том звичайних помилок або наслідком шахрайства. 

 Помилка - ненавмисне перекручення фін. інф. внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів госп. дія-сті, наявності майна, вимог і зобов'язань.

 А-тор відповідає за ауд. висновок про фін. звітн. підп.-ва і не повинен відповідати за виявлення фактів шахрайства і помилок, що можуть істотно вплинути на достовірність фін. звітн. підп.-ва. Проте А-тор повинен отрим. гарантії відсутності істотних випадків і фактів такого роду для написання позитивного ауд. висновку. Однак не всі випадки шахрайства і помилок можуть бути виявлені А-ром. Тому А-тор несе відповідальність за правильність використаних під час А-ту процедур перевірки.

Шахрайство - навмисно неправильне відобр-ня і представлення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підпр-ва. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисних змінах записів у обліку, що перекручують сутність фін. і госп. операцій з метою порушення укр.-ого законодавства і прийнятої на підп.-ві облікової політики, навмисного відображення неправильної оцінки А-вів і застосування неправильних методів їх списання та пропуску або приховання рез-тів дія-сті, незаконного отримання в особисту власність грошово-матер. цінностей.

Існують ознаки, що свідчать про можливості здійснення шахрайства на підприємстві, а саме:наявність несанкціонованих операцій; відсутність первинних документів, облікових регістрів, договірної документації тощо.

Обов’язки з попередження та виявлення фактів шахрайства та помилок покладається на керівництво підпр-ва і здійсн-ся шляхом впровадження та безперервної роботи ефект-их систем бухг-ого обліку і сист. внутр.-ого контролю.

А-тори в ході перевірки зобов’язані виявити ту їх частину, в результаті якої перекручена звітність у цілому. Відхилення в бухгалтерській звітності можуть бути суттєвими і несуттєвими, допущені навмисно і ненавмисно.

Для визначення шахрайства аудитору необхідно:

визначити мотиви шахрайства у клієнта; ознайомитись із персоналом; встановити умови, що можуть сприяти можливості здійснення випадків шахрайства; виявити ознаки шахрайства шляхом виконання аналітичних процедур, тощо.