106.Поняття властивого ризику. Поняття ризику контролю. Поняття ризику не виявлення помилок.
АР регулюється МСА 200, 315, 330
АР складається з:
властивий (невід'ємний) ризик;
ризик системи контролю (ризик контролю);
ризик невиявлення помилок (ризик невиявлення).
Властивий (невід'ємний, притаманний) ризик -це
здатність до суттєвих перекручень залишку по певному бухг-ому рах-ку, по певній категорії, певному класу операцій або здатність до перекручень по цих показниках з перекручення по інш. рах-ах чи операціях за умови відсутності відповідних засобів внут-ого контр.
Зовн. чинники:політика держави,конкуренція,
ризик збуту, геогр. розташування. Внут. чинники: сист. упр-ння і прийняття рішень, взаємовідносини з клієнтом, страхув-я майна. Джерела: попередні ауд перевірки, рез-ти опитувань, спостережень, статист. дані, вибіркові вивчення.
Ризик системи контролю (ризик контролю) — це ризик того, що викривлення, яке має місце відносно сальдо рах-ку, класу операцій і яке може бути суттєвим окремо або в комплексі з викривленнями сальдо інших рах-ків, класу операцій, не буде своєчасно попереджено, виявлено та виправлено за допом. сист. бухг-ого обліку і внутр. контролю.
А Аудитор бере до уваги: освіту і кваліфікацію, досвід роботи, кіл-сть обліковців, особисті якості, нормативну базу
Ризик невиявлення помилок (ризик невиявлення) — являє собою ризик того, що ауд-кі процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки (перекручення), що існують у залишку по певному рах-ку, певній категорії операцій. Ці помилки можуть бути суттєвими окремо самі по собі або у комплексі з перекрученнями помилками) по інших залишках чи операція
107.Методика визначення величини аудиторського ризику.
АР регулюється МСА 200, 315, 330
Важливим питанням для А-ра є методика визначення величини ауд-ого ризику. Єдиної такої методики немає. Вона, як правило, розробляється кожною ауд. фірмою або окремим А-ром відповідно до умов конкретної перевірки. Прийнятна величина заг. ауд. ризику становить 1-5% (0,01-0,05). Вибираючи методику визначення ауд. ризику і його допустиму величину, необхідно виконувати конкретні умови перевірки, її термін, хар-р дія-сті клієнта, компетентність і кваліфікацію А-тора, його попередній досвід ауд-ких перевірок і багато інших факторів. Загальна методика (модель) розрахунку ауд. ризику, може бути виражена такою формулою: АР = ВР * РК * РН, де АР – аудиторський ризик; ВР – властивий ризик(імовірність появи суттєвих викривлень в даних обліку та звітності); РК – ризик системи внутрішнього контролю(імовірність того, що орг.-ція с-ми внут. контролю не дозволить упередити, виявити та своєчасно виправити суттєві викривлення); РВ – ризик невиявлення помилок аудитором(імовірність того, що застосовані ауд. процедури не дозволять А-тору виявити суттєві викривлення, наявні в обліку та звітн. клієнта на момент перевірки). Важливими особливостями визначання величини АР А-тором є те, що: а) аудитор ніколи повністю не може покладатися на системи БО внутр.. контролю під-ва, оскільки в цьому випадку контроль зводиться до обліку; б) А-тор не має права встановлювати високий рівень ризику невиявлень при досить високих ризиках систем обліку і внутр.. контролю; в) ауд. перевірка буде вважатися проведеною належним чином, якщо А-тор встановить низький ризик невиявлень навіть при повній недовірі до сист. обліку і внутр.. контролю. АР визначається або у %, або у вигляді коефіцієнтів, або словами : АР «низький», «середній», «високий». Суттєвою вважається помилка, виявлена в процесі А-ту, яка значно викривляє фін. стан підпр-ва, змінює рез-тат його дія-сті або розмір якої більше 5% підсумку балансу.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 Наверх ↑