102.Сутність аудиторського ризику та його складові. (МСА 200 „аудиторський ризик та суттєвість”)

Аудиторський ризик (ризик аудиту) — це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.

Ризик аудиту має три складових частини:

властивий ризик (ВР);

ризик, пов’язаний з невідповідністю функціо-нування внутрішнього контролю (РК), це:

ризик неефективності системи внутрішнього конт-ролю (РВК);ризик неефективності системи бухгалтерського обліку (РСО);ризик невиявлення помилок та перекручень (РН):ризик аналітичних процедур (РАП);ризик тестування деталей (ризик вибірки та невибірковий ризик) (РТД).

Властивий ризик — це здатність залишку на певному бухгалтерському рахунку або у певній категорії операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень по цих показниках у комплексі з перекрученнями по інших рахунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю підприємства.

Оцінюючи розмір властивого ризику, аудитор визначає такі фактори:

а) на рівні фінансової звітності:освіта і досвід за фахом керівництва, а також зміни складу керівництва;чесність керів-ництва; компетентність керівництва за певний період;неординарні обов’язки керівництва або значний вплив на них певних обставин,;характер діяльності підприємства, зміни в технології виробництва або послуг, споживчого попиту і облікової практики

б) на рівні показників фінансових звітів і категорій операцій:показники фінансових звітів, на які можуть вплинути перекручення,

Ризик контролю, або ризик системи внутрішнього контролю та організації бухгалтерського обліку — це ризик неефективності внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку.

Ризик невиявлення помилок полягає у тому, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки, що існують у залишку по певному рахунку або по певній категорії операцій, які можуть бути суттєвими самі по собі або у комплексі з перекрученнями в інших залишках бухгалтерських рахунків чи операцій.

Ризик аналітичних процедур — це ризик того, що аналітичні процедури не можуть виявити суттєвих помилок.

Ризик тестування деталей — ризик того, що в результаті проведених детальних тестів не буде виявлено суттєвих помилок

Що більшим є властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю, тим більше аудиторських доказів необхідно отримати аудитору протягом виконання незалежних процедур перевірки. Якщо аудитор оцінив властивий ризик і ризик невідповідності системи внутрішнього контролю як значний, йому необхідно отримати докази, які підтверджують правильність прий-
нятого ним рішення, використовуючи для цього незалежні процедури перевірки.

Якщо аудитор визнає, що ризик невиявлення стосовно тверджень фінансової звітності по залишках на рахунках або категорії операцій по певних рахунках не може бути зменшений до сприятливого рівня, йому необхідно скласти негативний висновок або дати відмову від аудиторського висновку.

На підставі цих складових розроблена модель аудиторського ризику у вигляді формул:

AР = ВР · РК · РН,

або АР = ВР · РК · РАП · РТД,

або АР = ВР · РВК · РСО · РАП · РТД,

де АР — аудиторський ризик; ВР — властивий ризик; РН — ризик невиявлення помилок, РК — ризик контролю; РВК — ризик невідповідності системи внутрішнього контролю; РСО — ризик неефективності організації системи бухгалтерського обліку; РАП — ризик аналітичних процедур; РТД — ризик тестування деталей.При цьому необхідно враховувати те, що аудиторський ризик не може бути рівним нулю, тоді як властивий ризик, ризик системи контролю та ризик невиявлення помилок також не можуть бути рівними нулю. Допустимим рівнем аудиторського ризику (можливості похибки) в світовій практиці прийнято вважати ризик на рівні від 1 до 5 % від підсумку балансу, залишків на рахунках бухгалтерського обліку, фінансових результатів тощо.

103.Ризик бізнесу, ризик суттєвого викривлення фінансово-економічної інформації та їх взаємозв’язок. (МСА 200„аудиторський ризик та суттєвість”)

СГ здійснює свою дія-сть у контексті галузевих, нормативних та інших внутр.та зовн. факторів. Для врахування цих факторів упр-кий персонал СГ визначає мету, яка є загальним планом для СГ. Стратегія є операційним підходом, за яким упр-кий персонал має намір досягти визначеної мети. Мета та стратегія СГ з часом можуть змінюватись.

Ризики бізнесу є ширшими порівняно з суттєвим викривленням фінансових звітів, хоча вони і охоплюють останні. Ризик бізнесу, зокрема, може виникнути в результаті змін або через їх складність. Нездатність визнати необхідність змін також може призвести до виникнення ризику. Ризики бізнесу можуть виникнути, наприклад, внаслідок: 1.розробки нових продуктів або послуг, які можуть потерпіти невдачу на ринку; 2.ринку, якого недостатньо для підтримки продукту або послуги; 3.недоліків продукту або послуги, які можуть викликати появу зобов'язань чи ризику репутації.

Розуміння ризиків бізнесу, з якими може зіткнутися СГ, збільшує ймовірність виявлення ризику суттєвого викривлення, оскільки більшість ризиків бізнесу з часом матимуть фін наслідки та вплив на фін звіти. Проте А-тор не несе відповідальності за оцінку всіх ризиків бізнесу, оскільки не всі ризики бізнесу можуть викликати ризики суттєвого викривлення.

 Ризик бізнесу може мати безпосередні наслідки для ризику викривлення, якщо йдеться про класи операцій, залишки на рахунках і розкриття інформації на рівні тверджень або про фінансові звіти в цілому.

Отже, висновок А-тора щодо можливості суттєвого викривлення в рез-ті ризику бізнесу робиться в контексті обставин СГ.

Ризики суттєвого викривлення на рівня фін звітів — це ризики, що стосуються

фін звітів в цілому та можуть потенційно вплинути на значну кількість тверджень.

Ризики такого характеру не є обов'язково ризиками, що стосуються конкретних тверджень на рівні

класу операцій, залишку на рахунку або розкриття інформації. Вони швидше репрезентують

обставини, які можуть збільшити ризик суттєвого викривлення на рівні твердження,

Ризики на рівні фін звітів можуть мати особливе значення для аудитора при розгляді ним

ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства.