122. Внутрішньо та зовнішньо орієнтовані стратегії розвитку держави: основні складові їх формування, недоліки та переваги.
Головна проблема в даний час – визнання напрямку економічного розвитку країни за умов її подальшої інтеграції у світове господарство. Особливо – подолання зовнішньої залежності і перехід до внутрішньо орієнтованої моделі розвитку (ВОМР).
ВОМР повинна орієнтуватися на ефективність використання внутрішніх ресурсів (людські, фінансові, науково-технічні); на захист національних інтересів в умовах глобалізації; на основі впровадження інновацій у пріоритетних сферах діяльності; на формування інтелектуального капіталу та його захист; формування рівноправних партнерських зовнішньоекономічних відносин.
1) Базові складові формування ВОМР У.: посилання ролі держави та продовження економічної реформи; розширення внутрішнього ринку; підвищення конкурентоспроможності (К) товарів та послуг на внутрішніх та зовнішніх ринках; ліквідація диспропорції між експортними галузями та галузями внутрішніх ринків; зниження матеріало- та енергоємності виробництва;вдосконалення товарної структури експорту й імпорту.; втрата багатьох ринків збуту вітчизняної продукції; усунення держави від ефективного регулювання трансформаційними процесами; прорахунки у політиці зовнішніх запозичень; невдала конверсія і розвал ВПК; орієнтація на створення відкритої економіки; фінансування імпорту енергоносіїв іноземними кредитами.
2. Внутрішні складові, до яких належать: зростання внутрішнього та інвестиційного попиту; активізація виробництва у соціально орієнтованих та інвестиційно спрямованих галузях, які працюють на внутрішній ринок; підвищення продуктивності виробництва та запровадження інновацій; незбалансованість бюджету; низький рівень монетизації економіки; розшарування населення; низький рівень приватних інвестицій; заборгованість з оплати праці та соціальних виплат; переважно сировинний характер товарної структури експорту; неринкові методи підтримки галузей, орієнтованих на експорт; формування приватного капіталу на основі приватизації.
У такій моделі визначальними чинниками забезпечення динаміки економічного росту є внутрішній кінцевий попит, розширення внутрішнього ринку, посилення внутрішньої конкуренції.
Внутрішньо орієнтована модель розвитку спрямовується на якомога повніший ступінь ефективного використання внутрішніх ресурсів і чинників розвитку; на захист націоналі, них інтересів в умовах глобалізації на основі впровадження іновацій у пріоритетних сферах діяльності; на формування інтелектуального капіталу та його захист, а також рівноправних, парі нерських зовнішньоекономічних взаємовідносин
126. Національна, економічна і зовнішньоекономічна безпека країни та напрями її забезпечення.
Під національною безпекою (НБ) розуміють стан чи власність держави забезпечити адекватне регулювання в умовах постійного де стабілізаційного впливу військових, економічних, політичних, екологічних, соціальних та інших факторів. Важливою складовою НБ є економічна безпека (ЕБ). Вона характеризується таким станом НЕ, який дозволяє зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розширеного само відтворення та спроможна задовольнити потреби окремої сім’ї, суспільства, держави. При аналізі ЕБ розрізняють 3 основні фактори, що впливають на неї:
1) економічна незалежність;
2) стійкість та стабільність НЕ;
3) здатність до саморозвитку та прогресу.
Основною складовою ЕБ є зовнішньоекономічна безпека (ЗЕБ), яка полягає у:
1) попередженні загроз, спрямованих проти економічних інтересів держави та інших інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
2) створення сприятливих умов для розвитку НЕ шляхом посилення її конкурентоспроможності.
Можна виділити 4 основних напрямки ЗЕБ У.:
1) економічна незалежність;
2) вступ У. до СОТ;
3) експортно-імпортна стратегія;
4) кредитна стратегія.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 Наверх ↑