84. Сутність державного програмно-цільового планування, класифікація державних цільових програм.

Наявність вад ринкового саморегулювання і вад державного втручання в економіку породжує складні соціально-економічні проблеми, вирішення яких потребує використання так званого програмно-цільового методу планування (ПЦМП), яке передбачає: 1) визначення проблем і формулювання цілей; 2) розроблення та реалізація програм, спрямованих на досягнення цілей; 3) систематичний контроль за результатами та якістю робіт, передбачених програмою; 4) коригуванням заходів, спрямованих на реалізацію цілей. ПЦМП реалізуються через ДЦП. ДЦП – це документ, в якому містяться визначення за ресурсами, виконаннями та строками здійснення комплексних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Цілі, на які спрямовані ДЦП, обумовлені стратегією СЕ політики держави, наявністю певної конкретної або кількох суміжних СЕ проблем. ДЦП класифікуються:

1) за рівнем, складом, сферою впливу та реалізації (міжнародні, державні, галузеві, регіональні, міжрегіональні, локальні);

2) за характером і специфікою проблем і цілей (науково-технічні, виробничі, екологічні, СЕ);

3) за термінами виконання (довгострокові (5-10 р.), середньострокові (1-5 р.), короткострокові (до 1 р.)).

80. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку України.

Серед перших макроекономічних моделей розвитку У. були моделі УКР-1 і УКР-2, що були розроблені при Держплані У. Прогноз розроблявся за 7 взаємопов’язаними блоками: промисловість, с/г і лісове господарство, будівництво, транспорт і зв'язок, торгівля і громадське харчування, інші галузі матеріального виробництва. Модель мала 79 регресійних і 22 балансових рівняння. Інститутом економіки НАН У. було розроблено кілька версій систем макроекономічних моделей прогнозування економіки У., які називаються УКРМАКРО. Мета побудови цих моделей – характеристика розвитку економіки У. в перехідний період на макрорівні за різними сценаріями. Відповідно до Закону У. „Про державне прогнозування та розроблення програм соціально-економічного розвитку (СЕР) У.” повинні розроблятися прогнози на середньостроковий (5 років) і короткостроковий (1 рік) періоди. У прогнозах повинні відображатися: 1) аналіз СЕР країни за попередній період і характеристика головних проблем СЕР; 2) очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуацій та їх вплив на економіку У.; 3) оцінка впливу можливих заходів державної політики в прогнозному періоді на СЕР; 4) цілі і пріоритети СЕР; 5) прогноз кон’юнктури на внутрішньому та зовнішньому ринках стратегічно важливих товарів і послуг; 6) основні макроекономічні показники і баланси СЕР, в т.ч. за галузями і регіонами; 7) висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни у прогнозному періоді.

Прогноз СЕР на середньостроковий період використовується під час розробки проекту програми діяльності Кабміну У. Параметри прогнозу на короткостроковий період використовується для розробки державної програми економіки і соціального розвитку та для оцінки надходжень і формування показників державного бюджету.

Довгостроковий цільовий прогноз розвитку НЕ У. покладений в основу стратегії СЕР У. на 2004-2015рр. „Шляхом євроінтеграції”. Ця стратегія включає 3 етапи: 1) 2004-2005рр. – етап формування базових основ довгострокового економічного зростання (ЕЗ); 2) 2006-2009рр. – етап прискореного ЕЗ; 3) 2010-2015рр. –етап стабілізації темпів ЕЗ.