44. Основні засади теорії державного управління.

Держава являє собою механізм управління, що володіє засобами примусу, контролю і насильства. Держава – це соціально-організаційний інститут, система взаємодії чисельних соціальних спільнот та апарату. Діяльність цього апарату називається державним управлінням (ДУ), що є джерелом і основою влади; виступає у ролі регулятора поведінки людей і досягає своєї мети в результаті суспільних зв’язків, які отримали назву управлінських відносин (УВ). Державне управління являє собою засіб спрямовуючого впливу управліняської діяльності на процеси функціонування та розвитку країни. Також можна зробити висновок, що держ. управління— це вид діяльності держави,ю яка полягає у здійсненні нею управлінського організовуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію використання законів, нормативно-правових актів, здійснення розпорядчих функцій задля комплексного соціально-економічного розвитку і забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя.

6.Розрахунок рівня зайнятості та рівня безробіття.

Трудові ресурси — це частина населення країни, яке за своїми фізичними та духовними здібностями, набутою освітою та професійно-кваліфікаційним рівнем здатна працювати у народному господарстві, займатися суспільно корисною діяльністю. Чисельний склад трудових ресурсів, їх динаміка залежать від природного приросту населення, його статевовікової структури, а також інтенсивності міграційних процесів.
Зайняті і  Окрему групу становлять безробітні. Усе зайняте у народному господарстві населення розподіляється за видами еко-номічної діяльності Згідно з методологією Міжнародної організації праці (МОП) до зайнятого населення відносяться особи у віці 15—70 років, які займаються економічною діяльністю, а саме: працюють за наймом на умовах повного (неповного) робочого часу (наймані працівники у юридичних та фізичних осіб); роботодавці; особи, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи зайнятих в особистих селянських господарствах задля ринкової реалізації виробленої продукції, або ті, хто безкоштовно працює в сімейно¬му бізнесі; служителі релігійних культів; військові та ін.Рівень зайнятості визначається як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення у віці 15—70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.Безробітними (за методологією МОП) вважаються особи у піці 15—70 років, зареєстровані та незареєстровані у службі зайнятості, які одночасно задовольняють три умови: не мали роботи (прибуткового заняття), протягом останніх чотирьох тижнів шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж останніх двох тижнів були готові почати працювати за наймом або на власному підприємстві. Також до цієї категорії належать особи, які почнуть працювати протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді, зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.Рівень безробіття також розраховується у відсотках як співвідношення між кількістю безробітних віком 15—70 років та економічно активним населенням цього віку або відповідної со¬ціально-демографічної ознаки.