98. Причини та показники нерівності в розподілі доходів населення.

Соціальна нерівність — це міра нерівномірного роз­поділу матеріальних і духовних благ у суспільстві, статусів і вла­ди, а також у життєвому стані різних суспільних груп. Фактичний рівень індивідуального добро­буту й доходів у будь-якому суспільстві нерівний. Необхідно ви­явити основні причини нерівності в доходах.

Існує кілька основних причин нерівності в розподілі доходів населення.

1. Відмінності у здібностях і вміннях людей. Люди мають різні розумові здібності, фізичні дані, різну схильність до ризику тощо.

2. Інтенсивність праці. Люди можуть працювати різну кіль­кість годин на день, тиждень, а якщо необхідно — і у вихідні дні.

3. Відмінності у професійних перевагах, видах занять та пра­ці. Різні види діяльності оплачують порізному, серед причин цього явища й різна привабливість праці, й можливі ризики за­хворювань чи навіть загроз для життя. Так, щоб залучити робїтника на непривабливу роботу, йому слід заплатити більше, ніж за аналогічну, але привабливішу роботу. Це може бути оплата праці металурга, шахтаря в порівнянні з іншою діяльністю.

4. Відмінності в освіті і навчанні. У сучасних умовах люди з вищим рівнем освіти (магістри, кандидати наук, доктори наук, доценти, професори) можуть заробляти більше грошей і здобути більш високооплачувану роботу.

5. Інші чинники. Сюди слід віднести такі чинники, як відмін­ності в готовності ризикувати, нерівність у володінні власністю, нерівність у доходах, спричинена нерівністю успадкованого і на­бутого майна; монополія на ринку, везіння, зв'язки, нещастя, дискримінацію за статтю, віком, етнічним походженням.

Крайнім проявом нерівності в розподілі доходів є бідність. Бід­ність визначається як неможливість через брак коштів підтриму­вати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в кон­кретний період часу.

100. Вартісна величина прожиткового мінімуму.

П.М.- вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.  Пр мын застос для заг-ї оцінки рівня життя в У, встановлення розмірів мінім з/п тіа мін пенсій за віком, визначення права на призначення соц Для оцінки вартісної величини пр мінслід використовувати середні ціни купівлі відповідних товарів і по­слуг з урахуванням усіх видів торгівлі. Зокрема, витрати на про­довольчі товари можуть розраховуватися на основі середніх цін на продукти харчування, за якими ведуться подекадні систематич­ні спостереження в державній і кооперативній торгівлі, і які дру­куються в пресі (експрес-інформація Державного комітету стати­стики України), а також цін на колгоспних ринках.

Одним із важливих показників рівня життя населення є варті-іа величина прожиткового мінімуму для непрацездатних грома-н (межа малозабезпеченості), яка розраховується за формулою

де  —- вартісна величина прожиткового мінімуму (межі малозабезпеченості), грн;

 — сума вартості споживання продуктів харчування,

грн;

Ц — фактична ціна купівлі продуктів харчування, грн;

 — споживання на душу населення продуктів харчування за тимчасовими нормами за рік, кг;

—сума вартості непродовольчих товарів, грн;

— вартість утримання житла,грн(оплата житла, тепло-, водо- і газопостачання, водовідведення, електроенергія);

 — побутові послуги, послуги зв'язку, послуги культури, грн.

Держ влада задля зменшення нерівності у розподілі дохо­дів здійснює примусове переміщення ресурсів, яке веде до змен­шення добробуту одних і підвищення добробуту інших членів суспільства, або до перерозподілу доходів за допомогою транс­фертів та податків.