26. Розвиток державного соціального страхування.

Державні цільові фонди (ДЦФ) поділяються на 2 групи. Одна з них – постійні фонди, створення яких пов’язане з виділенням окремих функцій держави. В реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. В У. на даний час створюються такі основні ЦФ державного соціального страхування (ДСС):

c)Пенсійний фонд (ПФ);

d)                 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

e)Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

f) Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Соціальне страхування (СС) – це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи. У системі ДСС роль страховика виконує держава, яка бере на себе створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування. На ринку страхових послуг можуть також функціонувати недержавні компанії СС, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг. Страхувальниками є підприємства й організації, громадяни, держава, а застрахованими – працівники підприємств і непрацюючі громадяни.Між вище перерахованими ЦФ ДСС чітко розмежовані сфери функціонування. ПФ відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності; форма страхового відшкодування –пенсії. Фонди СС передбачають страхування на випадок: тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою, вагітністю і пологами; тимчасової чи постійної втрати працездатності внаслідок нещасних випадків: втрати джерела отримання доходів унаслідок безробіття.

Кожний фонд має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління. Джерелами доходів всіх фондів СС є внески роботодавців, страхові платежі найманих працівників (визначаються як певний % від зарплати чи доходу ), асигнування з бюджету і благодійні внески.