67. Сутність стратегічної мети економічного розвитку України. Основні напрямки змін.

Стратегію соціально-економічного розвитку У. визначено у посланні Президента У. до ВРУ у 2002 р., яке називається „Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку У. на 2002-2011рр.”.В цьому документі визначено 4 стратегічні пріоритети розвитку:

1)                 Створення передумов для набуття У. повноправного членства в ЄС;

2)                 Забезпечення сталого економічного розвитку;

3)                 Перехід на інноваційну модель розвитку;

4)                 Соціальна переорієнтація економіки.

45. Об’єкти і суб’єкти державного управління.

Управлінню притаманні свої об’єкти і суб’єкти. Об’єктами управління (ОУ) можуть бути поведінка окремих людей чи груп, суспільна праця і виробництво, технічні засоби тощо. Відповідно до цього управління поділяють на технічне, біологічне і соціальне (СУ). СУ, в свою чергу, включає державне, громадське, церковне і сімейне управління.

Об’єктом державного управління (ОДУ) є соціальна організація суспільства з притаманними їй соціальною структурою і соціальними процесами. ОДУ – це система, яка підпорядковується владній волі суб’єкта управління і виконує його рішення. Об’єктами можуть бути галузі, регіони, підприємства, організації.

Суб’єкт управління (СУ) забезпечує реалізацію інтересів певної соціальної спільноти – народу, певних верств суспільства, нації. Між СУ і ОУ виникають управлінські відносини завдяки тому, що СУ наділені відповідно ОУ владними повноваженнями, які дають змогу їм здійснювати свій управлінський вплив. Відносини між СУ і ОУ можуть носити характер субординації, координаціїї. Підпорядкування одного інтересам іншого приводить до встановлення між ними вертик. зв*язків — субординації(пряме підпорядкуаання, непряме підпорядкування, подвійне підпорядкування та ін.) Поєднання двох і більше дій одного рівня, які спрямовані на досягнення запланованого результату, призводить до встановлення горизонтальних зв*язків— координації (узгодження, предметно-технічна взаємодія тощо).