108. Техногенний і сталий типи економічного розвитку.

Техногенний тип економічного розвитку (ТПЕР) виявляється у таких аспектах:

1) бурхливий розвиток промислового й сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери послуг;

2)  виникнення великих міст, міських агломерацій і технополісів з якостями, не властивими природному середовищу;

3)  залучення у виробництво додаткової надмірної кількості ресурсів;

4) скорочення окремих життєво важливих ресурсів – лісових, земельних і водних;

5) надмірне забруднення довкілля в багатьох регіонах землі. До характеристики ТПЕР відносяться помітні зміни в рельєфі, спричинені гірничорудною промисловістю, містобудівництвом, інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва; вплив людини на клімат, зумовлений зростанням міст, інтенсифікацією промислового виробництва.

Стратегія сталого розвитку (ССР) включає три складові:

1) екологічну (збереження і поліпшення природного середовища);

2) економічну (подальший гармонійний розвиток виробництва, продуктивних сил суспільства);

3) соціальну (неухильне підвищення добробуту народів, вирівнювання рівнів їх життя – внутрішніх і зовнішніх, неухильне поліпшення соціальних умов та стандартів). Тільки таке розуміння сталого розвитку прийнятне для всіх народів. ССР – це гармонійне співіснування виробництва і навколишнього природного середовища.

109. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища.

Основні принципи охорони навколишнього природного середовища (НПС):

1) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних ресурсів під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності;

2) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

3) запобіжний характер заходів з охорони НПС;

4) обов’язковість екологічної експертизи;

5) безоплатність загального і платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

6) стягнення сплати за забруднення НПС та компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства„Про охорону НПС”;

7) вирішення питань охорони НПС та використання природних ресурсів з урахуванням міри антропогенної змінності території;

8) екологізація матеріального виробництва;

9) збереження просторової та видової різноманітності природних об’єктів та комплексів;

10) науково обґрунтоване (НО) узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства;

11) гласність і демократизм у прийнятті рішень, прийняття яких впливає на НПС, формування у населення екологічного світогляду;

12) НО нормування впливу господарської та іншої діяльності на НПС;

13) поєднання заходів щодо стимулювання охорони і відповідальності за псування НПС;

14) вирішення проблем охорони НПС на засадах широкого міжнародного співробітництва.