103. Кошторисно-бюджетне фінансування галузей соціальної сфери.

Виділення коштів з бюджету на утримання соціальної сфери здійснюється через кошторисно-бюджетне фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безповорот­ного, безоплатного надання коштів на утримання установ, що пе­ребувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінан­сових планів — кошторисів витрат.

Основним плановим документом бюджетної установи є кош­торис, який надає повноваження бюджетній установі щодо отри­мання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямуван­ня коштів для виконання установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис складається з трьох частин. У першій частині зазначається:

1)      назва та адреса установи;

2)  бюджет, з якого здійснюється фінансування;

3)      зведені витрати за статтями кошторису.

У другій частині—-оперативно-сітьові показники установи. У третій частині — розрахунки за окремими статтями. Варто зауважити, що для всіх бюджетних установ встановлено єдиний перелік видаткових статей.

Кошторис бюджетної установи включає такі статті:заробітна плата;нарахування на заробітну плату;канцелярські та господарські витрати;відрядження та службові роз'їзди;витрати учбові, на виробничу практику учнів;науково-дослідні роботи;придбання книг для бібліотек;стипендії;витрати на харчування;придбання медикаментів і перев'язувальних засобів;придбання обладнання й інвентарю;капітальний ремонт будівель і споруд;інші витрати.

Кошторис має дві складові: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на ви­конання бюджетною установою своїх функцій; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класи­фікацією на здійснення відповідних видатків згідно з законодав­ством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних із виконанням установою основних функцій.

В Україні фінансування охорони здоров'я здійснюється за ра­хунок Державного бюджету України, бюджетів місцевого та регіо­нального самоврядування, фондів медичного страхування, благо­дійних фондів і будь-яких інших джерел, не заборонених законо­давством.

Обсяги бюджетного фінансування визначаються на підставі науково обґрунтованих нормативів з розрахунку на одного жите­ля.