98. Причини та показники нерівності в розподілі доходів населення.
Соціальна нерівність — це міра нерівномірного розподілу матеріальних і духовних благ у суспільстві, статусів і влади, а також у життєвому стані різних суспільних груп. Фактичний рівень індивідуального добробуту й доходів у будь-якому суспільстві нерівний. Необхідно виявити основні причини нерівності в доходах.
Існує кілька основних причин нерівності в розподілі доходів населення.
1. Відмінності у здібностях і вміннях людей. Люди мають різні розумові здібності, фізичні дані, різну схильність до ризику тощо.
2. Інтенсивність праці. Люди можуть працювати різну кількість годин на день, тиждень, а якщо необхідно — і у вихідні дні.
3. Відмінності у професійних перевагах, видах занять та праці. Різні види діяльності оплачують порізному, серед причин цього явища й різна привабливість праці, й можливі ризики захворювань чи навіть загроз для життя. Так, щоб залучити робїтника на непривабливу роботу, йому слід заплатити більше, ніж за аналогічну, але привабливішу роботу. Це може бути оплата праці металурга, шахтаря в порівнянні з іншою діяльністю.
4. Відмінності в освіті і навчанні. У сучасних умовах люди з вищим рівнем освіти (магістри, кандидати наук, доктори наук, доценти, професори) можуть заробляти більше грошей і здобути більш високооплачувану роботу.
5. Інші чинники. Сюди слід віднести такі чинники, як відмінності в готовності ризикувати, нерівність у володінні власністю, нерівність у доходах, спричинена нерівністю успадкованого і набутого майна; монополія на ринку, везіння, зв'язки, нещастя, дискримінацію за статтю, віком, етнічним походженням.
Крайнім проявом нерівності в розподілі доходів є бідність. Бідність визначається як неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу.
100. Вартісна величина прожиткового мінімуму.
П.М.- вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Пр мын застос для заг-ї оцінки рівня життя в У, встановлення розмірів мінім з/п тіа мін пенсій за віком, визначення права на призначення соц Для оцінки вартісної величини пр мінслід використовувати середні ціни купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі. Зокрема, витрати на продовольчі товари можуть розраховуватися на основі середніх цін на продукти харчування, за якими ведуться подекадні систематичні спостереження в державній і кооперативній торгівлі, і які друкуються в пресі (експрес-інформація Державного комітету статистики України), а також цін на колгоспних ринках.
Одним із важливих показників рівня життя населення є варті-іа величина прожиткового мінімуму для непрацездатних грома-н (межа малозабезпеченості), яка розраховується за формулою
де —- вартісна величина прожиткового мінімуму (межі малозабезпеченості), грн;
— сума вартості споживання продуктів харчування,
грн;
Ц — фактична ціна купівлі продуктів харчування, грн;
— споживання на душу населення продуктів харчування за тимчасовими нормами за рік, кг;
—сума вартості непродовольчих товарів, грн;
— вартість утримання житла,грн(оплата житла, тепло-, водо- і газопостачання, водовідведення, електроенергія);
— побутові послуги, послуги зв'язку, послуги культури, грн.
Держ влада задля зменшення нерівності у розподілі доходів здійснює примусове переміщення ресурсів, яке веде до зменшення добробуту одних і підвищення добробуту інших членів суспільства, або до перерозподілу доходів за допомогою трансфертів та податків.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 Наверх ↑