52. Функція планування.

Близькою до цільового управління є система управління, яка на Заході одержала назву "планування — програмування — розробка бюджету" (Planning — Programming – Budgeting), або скорочено ППБ. Суть програмного управління полягає у тому, що насамперед формулюються довгострокові перспективні цілі, згідно з якими розподіляється вся сукупність ресурсів і видів діяльності за програмами (проектами), незалежно від їх функціональної чи відомчої приналежності. Проект розгля­дається у взаємозв'язку як єдиний об'єкт управління із відпо­відною централізацією відповідальності і повноважень.

Планування — поняття багатоаспектне. В сучасній літера­турі воно розглядається з різних точках зору: як одна з функ­цій менеджменту (в класичній теорії управління), як вибір з кількох альтернатив за умовою невизначеності (концепція прийняття рішень у кібернетичному розумінні), як складова поведінки підприємства, зумовленої впливом зовнішніх і внутрішніх організаційних факторів (поведінкова концепція прийняття рішень).

У теорії і практиці склалися різні види планування: ди­рективне, індирективне, регулятивне, індикативне, довгостро­кове, стратегічне.

У країнах з розвинутою економікою застосовується рин­кове (маркетингове), ділове (планування бізнесу), ринкове стратегічне планування.

Загальну методологічну основу системи ППБ становить концепція системного підходу до управління, оцінка всякої діяльності за економічним критерієм (співвідношення затрат і результатів), безпосередня ув'язка розробки програми з роз­поділом ресурсів, планування і управління діяльності органі­зації на основі використання категорії "кінцевої продукції" (фізичний "вихід" системи).