45. Організація планування розвитку обліку, контролю та аналізу.
Особливістю сучасного етапу розвитку нашої економіки є формування господарського механізму вдосконалення управління господарською діяльністю і важливих його функцій — бухгал¬терського обліку, контролю та економічного аналізу.
Бухгалтерський облік, економічний контроль та аналіз потріб¬но, подібно до всієї системи управління, удосконалювати. Це можливо здійснювати тільки на планових засадах.
Загальні засади такого планування закладені в державній організації бухгалтерського обліку. Організаційне керівництво обліком в Україні покладено на два відомства — Державний комітет статистики та Міністерство фінансів.
Розробляючи систему національних рахунків, Комітет статистики закладає основи майбутнього плану рахунків бухгалтерського обліку.
Поряд із цим Державний комітет статистики України вирішує (часто разом з Міністерством фінансів України) і методологічні питання обліку — розробляє єдину методологію обліку, визначає загальний мінімум показників звітності, здійснює загальне керівництво організацією первинного обліку, перевіряє стан обліку і звітності тощо.
Методологічне керівництво бухгалтерським обліком в Україні покладено на Міністерство фінансів.
Міністерство фінансів України здійснює методологічне керівництво обліком, державний контроль за дотриманням фінансової дисципліни, затверджує за погодженням з Державним комітетом статистики України типові плани рахунків, форми бухгалтерського обліку, розглядає бухгалтерські фінансові звіти і т. ін.
Важлива роль в управлінні і розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу належить громадським організаціям, секції бухгалтерського обліку науково-технічної ради Міністерства фінансів України, асоціації бухгалтерів, таких як Федерація бухгалтерів та аудиторів України, Спілка аудиторів України тощо.
46. Ефективність заходів щодо розвитку обліку, контролю та аналізу.
Ефективність заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу полягає в зменшенні трудових, матеріальних і грошових витрат на їх здійснення. Показники ефективності заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу залежно від змістової характеристики поділяють на якісні й економічні.
Якісні показники відображують ступінь поліпшення методології, організації, техніки обліку й економічного аналізу, економічні — характеризують витрати на здійснення тих або інших заходів. Під час оцінки проведення певного заходу необхідно комплексно враховувати якісні й економічні показники.
Показники ефективності обліку та аналізу такі:
1) зменшення трудомісткості роботи (у зв’язку з упровадженням нових форм організації, методів ведення обліку, контролю та аналізу, застосуванням технічних засобів);
Кз. т. з = То/Ті,
де То, Ті — відповідно трудові затрати до і після проведення заходів.
2) зменшення затрат на ведення обліку та аналізу;
Кз. в. в = Со/Сі,
де Со, Сі — відповідно вартість живої та уречевленої праці в діючих та запропонованих умовах.
Ці розрахунки дають змогу визначити абсолютну Еа = Со – Сі і відносну економію витрат .
3) середньорічний контингент, що навчається;
4) питома вага працівників механізованої праці в апараті;
5) частка механізованої праці в загальних трудових затратах.
Питома вага працівників автоматиз. праці = кількость працівників автоматизованої праці / загальна кількость облікових працівників. Частка автоматиз. праці в загальних витратах на проведення окремих облікових і аналітичних робіт = сума добутку кількості працівників, зайнятих автоматиз. працею * коефіцієнт автоматизації / загальної кількості працівників.
Рівень автоматизації облікового процесу Ра визначають за формулою:
де Ороб — обсяг облікових робіт; Зч — затрати часу на виконання облікових робіт; Оо.р.м — обсяг робіт, виконаних обліковим працівником на робочому місці з використанням засобів обчислюваль¬ної техніки; Оо.р.р — обсяг робіт, виконаних обліковим працівником ручним способом.
Рівень механізації трудового процесу Рм.т.п облікового працівника визначають за формулою:
Ці заходи впливають на підвищення ефективності виробництва через інші функції управління — контроль, регулювання, стимулювання.
47. Автоматизація обліку, контролю та аналізу.
Показниками ефективності автоматизації обліку, контролю та аналізу є:
1) річна економія; (визн. сумуванням економії, отриманої за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку та одержаної за рахунок зменшення затрат на обробку облікової інформації.)
,
де Ру — річна економія, отримана за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку, тис. грн; Рз — річна економія, отримана від зменшення витрат на обробку бухгалтерської інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку, тис. грн.
2) річний економічний ефект;
,
де Еріч — річна економія; Ен — нормативний коефіцієнт ефектив¬ності капітальних вкладень (Ен вважається рівним 0,15); Кр — одноразові витрати на розроблення та впровадження проекту, тис. грн.
3) коефіцієнт економічної ефективності;
4) строк окупності.
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності одноразових затрат (Кр) порівнюється з його нормативним значенням (Енот). Якщо виконується співвідношення, то затрати на розроблення (прив’язування) та впровадження проекту автоматизації бухгалтерського обліку вважаються недоцільними.
Для капітальних вкладень в автоматизовані інформаційні системи обліку та обчислювальну техніку встановлена нормативна величина коефіцієнта економічної ефективності обчислювальної техніки Енот = 0,3.
Згідно з установленою величиною Енот допустимий строк окупності затрат на розроблення (прив’язування) та впровадження проекту Сок = 3,3 року.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 Наверх ↑