1.2. Історія і перспективи розвитку економічного аналізу

Аналіз середовища, умов життя, процесів і явищ господарської діяльності проводиться від початку виникнення людства.

Прийоми аналізу прийшли до нас з давньої Греції. В XIX столітті аналіз було поглиблено і розширено в Англії, Німеччині, Франції та інших країнах.В нашій державі розвиток економічного аналізу почався на початку XX століття.

Розвиток капіталізму в Російській імперії, утворення великих промислових підприємств, широкої системи банків і кредитних установ, кооперативної системи господарювання покликали до життя цю самостійну галузь знань, завданням якої повинно було стати вивчення діяльності господарства, виявлення резервів ви­робництва, обґрунтування управлінських рішень.

У становленні економічного аналізу велика роль належить і українським ученим, особливо М. І. Туган-Барановському.  

Історію розвитку економічного аналізу можна умовно поділити на такі періоди:

1) до революції 1917 року;

2) період з 1917 до 40 років;

3) початок 40-х років – кінець 60-х років;

4) початок 70-х років – кінець 80-х років;

5) період переходу до ринкових відносин (кінець 80-х років і до нашого часу).

Визначимо основні характеристики етапів розвитку економічного аналізу.

Перший етап:  

· до революції аналіз господарської діяльності зводився в основному до аналізу балансу та оцінювання статей активу і пасиву приватнокапіталістичних підприємств і їх монопольних об'єднань;

· основна увага в процесі аналізу приділялась фінансовим результатам роботи підприємств, заснованих на кооперативній власності;

· відсутність спеціальної літератури, не розробленість єдиної схеми організації економічного аналізу (користувались короткими інструкціями комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтури).

Другий етап:  

· виникла об’єктивна необхідність розвитку економічного аналізу та його відповідності різким змінам в політиці, економіці, управлінських структурах, в організації обліку і контролю;

· створилась потреба інтенсифікації економічного аналізу за галузями промисловості та формування його відповідно потреб командно-адміністративної системи;

· аналізувався, в основному, баланс підприємства (відповідно, наукові роботи цього періоду видавалися під назвою “Аналіз балансу”, “Аналіз звітності” тощо;

· економічний аналіз у цей період сформувався як самостійна дисципліна в програмі вищих економічних навчальних закладів.

Третій етап:  

· набуває особливого значення аналіз діяльності окремих галузей народного господарства, вивчається робота госпрозрахункових підприємств і їхніх підрозділів, розробляються методики аналізу зведених звітів;

· розробляється відповідна послідовність вивчення всієї діяльності підприємства: економічний аналіз набув досить широкого розвитку (аналіз виробництва, оцінка збитків, списання зруйнованих та розкрадених засобів);

· джерелами аналізу служать не тільки дані балансу, а й бухгалтерської та статистичної звітності, а також дані обліку і планування;

· відповідно, роботи цього періоду видаються під назвою “Аналіз господарської діяльності”, “Економічний аналіз господарської діяльності”, тощо.

Четвертий етап :

· опрацьовувались та впроваджувались методики аналізу окремих галузей економіки, внутрішньогосподарського і порівнянного аналізу;

· характерна комплексність та системність проведення економічного аналізу;

· широко використовувались економіко-математичних прийомів, електронно-обчислювальна техніка для розв'язання завдань комплексного розвитку економіки.

П’ятий етап:

· проводяться нові дослідження, а в багатьох випадках використовувалась нова методика, удосконалені прийоми економічного аналізу (що відповідають законам і категоріям ринкової економіки);

· нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу та розширення сфери його застосування відповідно до зміни умов господарювання;

· удосконалення методики економічного та фінансового аналізу відповідно до зміни форм фінансової та статистичної звітності та вимог національних П(С)БО (Положення (стандарти)бухгалтерського обліку).

Значний внесок у розвиток економічного аналізу зробили відомі вчені-аналітики: І.І. Каракоз, М. Г. Чумаченко, В. І. Самборський, Г. М. Мельничук, Ф.Ф. Бутинець, ., В.М. Івахненко, О.В. Олійник, Є.В. Мних, Г.В.Савіцька, М.І. Баканов, А.Д. Шеремет та ін.

Отже, з початку ХХ століття було зроблено велику роботу з розвитку теорії економічного аналізу й удосконалення його методики. Фактично було підготовлено ґрунт для наступного етапу — економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.

Добутки перших чотирьох етапів служать надійним фундаментом для практичного використання економічного аналізу за нових умов господарювання.

Перспективи та напрями розвитку економічного аналізу:  

· потребують перегляду традиційні прийоми дослідження і засвоєння, оцінки та аналізу багатьох нових економічних категорій щодо відповідності їх ринковим умовам;

· ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп'ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів за умов заглиблення комерційного ризику;

· створення та розвиток комплексних автоматизованих систем комерційної інформації (завдання досить складне, але, як показала міжнародна практика, цілком здійсненне);

· необхідність розробки єдиної системи економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях та базувалась на єдиній обґрунтованій системі оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів;

· підвищення оперативності економічного аналізу, удосконаленні організаційних форм аналітичної роботи і перебудові інформаційних потоків;

· широке використання досвіду розвинутих капіталістичних держав капіталістичних країн доцільно звернутись до тих його методичних і організаційних засад, які протягом десятків років формувалися у країнах дальнього зарубіжжя;

· широке застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп'ютерів, що дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час обробки та користування даними;

· важливим є розробка багатоваріантних розв'язань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.