5.3. Аналіз виконання договірних зобов’язань

Розглянемо детально останній етап аналізу - аналіз виконання договірних зобов'язань щодо поставок продукції. Обґрунтоване складання портфелю замовлень є запорукою отримання прибутків підприємством і як наслідок стійкого фінансового становища.

Завдання аналізу:

- аналіз виконання договірних зобов’язань за асортиментом і якістю продукції;

- аналіз виконання договірних зобов’язань за строками поставки (досліджується план поставки та окремо вивчається сума недопоставленої продукції за місяць, квартал, рік);

- оцінка обґрунтованості складання та виконання договірних замовлень у відповідності до загальної стратегії підприємства;

- дослідження основних причин невиконання договірних замовлень та розробка системи заходів щодо поліпшення договірної дисципліни на підприємстві;

- аналіз виконання міжнародних угод та державних контрактів (гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові та кредитні пільги);

- аналіз виконання плану поставок за місяць та наростаючим підсумком у цілому по підприємству щодо окремих споживачів та видів продукції та оцінюють стан виконання договірних зобов'язань.

Основні показники аналізу виконання договірних зобов’язань:

- план поставки продукції в розрізі виробів, періодів поставки (місяць, квартал), та споживачів продукції;

- недопоставлена продукції в розрізі виробів, періодів поставки (місяць, квартал), та споживачів продукції;

- виконання плану в розрізі виробів, періодів поставки (місяць, квартал), та споживачів продукції;

- відсоток виконання договірних зобов'язань;

- коефіцієнт напруженості поставок.

Відсоток виконання договірних зобов'язань розраховують як відношення фактичного обсягу поставки в межах обсягу відвантаження, що передбачений договором поставки до розміру поставки за договорами (до планового обсягу поставки).

Коефіцієнт напруженості поставок –представляє собою відношення обсягу поставки за договорами до величини виробничих потужностей підприємства.

Недотримання договірних зобов’язань викликано:

· зміною величини партії виробів;

· недостатньою кількістю транспортних засобів;

· різними технологічними особливостями вантажопереробки;

· відмова контрагентів від продукції через її неконкурентоспроможність;

· скорочення обсягів виробництва продукції споживачами.

Невиконання договірних зобов'язань спричиняє:

- зменшення виручки, прибутку;

- зростання штрафних санкцій;

- втрата ринків збуту продукції;

- скорочення обсягів випуску та спад виробництва.