3.4. Зв'язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами

Теоретичною і методологічною основою економічного аналізу є політична економія. Економічний аналіз тісно пов'язаний з бухгалтерським обліком, статистикою, плануванням, галузевими економіками, маркетингом, організацією виробництва, управлінням, фінансами, кредитом, аудитом, кібернетикою, математикою та іншими науками.

В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних суджень. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість) є базовими для використання в економічному аналізі.

Протилежністю аналізу як відомо є синтез. Синтез — це метод пізнання явищ, предметів і процесів через об'єднання їх складових в єдине ціле. Аналіз і синтез перебувають у діалектичній єдності і є засобами пізнання господарської діяльності.

Аналіз, як метод пізнання реальної дійсності, безпосередньо пов'язаний із мисленням, усвідомленим активним сприйняттям людиною реальної дійсності, що також передбачає використання синтезу та інших категорій і законів діалектики.

Політична економія (економічний аналіз досліжує дію економічних законів).

· наука загальнометодологічна, вивчає закони функціонування і розвитку виробництва за конкретних умов господарювання, що визначають економічні процеси в будь-якому суспільстві, виражаючи типові, стійкі, причинно-наслідкові зв'язки й залежності, які досліджує економічний аналіз;

· озброює аналітиків відповідною системою економічних показників і понять (ціна, прибуток, собівартість та ін.), які можна кількісно виразити і проводити їх аналіз, встановлювати відхилення, тенденції змін, відповідність вимогам ринку, бачити можливі диспропорції і способи їх подолання.

Бухгалтерський облік (зв'язок має подвійний характер).

· дані оперативного, управлінського та фінансового обліку, бухгалтерська й статистична звітність є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності підприємства, причому джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків (частка економічної інформації, що отримується через систему бухгалтерського обліку, перевищує 70%).

· потреби економічного аналізу ставлять до інформації підвищені вимоги щодо повноти даних, оперативності, достовірності, порівнянності, безперервності, доступності, що забезпечує бухгалтерський облік.

· економічний аналіз вимагає постійного вдосконалення форм обліку потребують : зміни форм, змісту реєстрів, порядку документообігу тощо.

Статистика: (економічний аналіз вивчає лише господарські процеси, починаючи з одиничного як частини сукупності так і всієї сукупності);

· використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків;

· використовується статистична інформації (особливо це стосується звітності), форми і правила складання якої визначають органи статистики;

· розробляє і теоретично вдосконалює правила й можливості застосування тих чи тих прийомів (метод аналітичних групувань, індексний метод, прийоми кореляції) у конкретних ситуаціях, вимоги до таблиць і способи їх побудови, розробляє середні та відносні величини, показники динамічного ряду;

· економіко-статистичний аналіз масових явищ для одержання народногосподарських узагальнень і виявлення загальних тенденцій і закономірностей розвитку;  

· певною мірою використовуються окремі елементи методології математичної статистики.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв'язок з економічним аналізом, що полягає у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів, тощо.

Аудит:  

· документальна перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства, перевірка обґрунтованість складеного підприємством бізнес-плану;

· служать інформаційною базою первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в бізнес-плані, балансі, звіті про фінансові результати та іншій звітності внутрішнього характеру, , пристосованою до вимог і цілей аудиту;

· кінцева мета аудиту економічний аналіз фінансового становища, аналіз платоспроможності й фінансо­вої стійкості, ліквідності балансу, інших фінансових показників підприємств різних форм власності.

Планування :  

· економічний аналіз є основою складання науково обґрунтованих планів, розробки прогнозів на всіх рівнях;

· удосконалення методів розробки планів та організації їх виконання; встановити тенденції зміни основних показників за даними аналітичних розрахунків та обґрунтування їх прогноз за результатами дослідження на майбутнє (для остаточного формування плану доцільно проаналізувати різні його варіанти і вибрати найвдаліший);

· економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування, регулювання та управління (планові показники — це критерії оцінки роботи підприємства).

Маркетинг:  

· аналіз виробництва продукції відповідно до потреб покупців з урахуванням ринкової ситуації та задоволення потреб і запитів замовників;

· аналіз реалізації продукції та послуг на певних ринках у передбачених обсягах, у встановлені терміни, у конкретний період.

· розробка і контролювання маркетингових програм за даними проведення економічного аналізу стану ринку, покупців і споживачів, конкурентної ситуації, ринкових цін, кінцевих фінансових результатів.

Математики :(визначається тим, що обидві галузі знань вивчають кількісні відносини).

· застосування математики поширюється насамперед на область змінних величин, пов'язаних між собою функціональною залежністю.

· застосування математики в економіці часто набирає форми економіко-математичного моделювання.

Економічний аналіз можна назвати синтезованою наукою, яка сформувалася внаслідок інтеграції багатьох наук і об'єднала окремі їх елементи. У свою чергу, результати аналізу використовуються іншими науками. Безперечно, усі ці зв'язки є багатоплановими, реальними, об'єктивними і мають бути використані для всебічного розвитку діяльності підприємств, їхніх підрозділів і об'єднань.