4.4. Аналіз якості продукції.

Важливим питанням аналізу виробничої діяльності є оцінка якості продукції. За сучасних умов господарювання великого значення набуває поліпшення якості продукції.  

 Високий рівень якості продукції вигідно виділяє її з ряду аналогічних товарів, сприяє підвищенню попиту на неї, збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продаж, але й за рахунок більш високих цін. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів, у тому числі нехтування якістю продукції, нині зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іншими підприємствами галузі та іноземними виробниками.

 Якість – це сукупність властивостей продукції, які здатні задовольняти потреби споживачів згідно з її призначенням. Якість продукції - це поняття, яке характеризує експлуатаційні, споживчі, технологічні властивості виробу, рівень його стандартизації і уніфікації, надійність і довговічність.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й індивідуальні, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки частка продукції, виготовленої на експорт

Своєрідним знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі індивідуальні показники якості, як сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості), марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів); вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги); строк служби (ресурс) і надійність; міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо.

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції, як

- гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

- наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;

кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;

відсоток браку;

- пониження сортності продукції за межами підприємства;

- відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;

відповідність моді;

- наявність і рівень попиту на даний виріб.

Непрямим показником якості є рівень браку у виробництві. На суму втрат від баку зростає виробнича собівартість. Брак впливає на кінцеві результати виробництва. Визначивши частку брак у в собівартості продукції і помноживши цей показник на фактичний обсяг продукції, можна розрахувати вплив браку на виробництво продукції.

Вивчаючи якість виробу, слід неодмінно звернути увагу на його зовнішній вигляд, привабливість оформлення, наявність чіткої і змістовної інформації щодо складу речовин і способу споживання. Неабияку роль відіграє й упаковка або тара, якими користується підприємство. Економія на цих елементах товару є недопустимою, так само як і намагання замаскувати низьку якість товару яскравим зовнішнім виглядом, найсучаснішим дизайном та поліграфією, привабливою та коштовною упаковкою.

Аналіз показників якості продукції передбачає вирішення таких завдань:

- вивчення та оцінка динаміки показників;

- визначення впливу зміни якості на результати виробництва;

- з’ясування причин погіршення якості продукції.

 Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу таким показникам, які забезпечують належну точність визначення якості продукції. Найвдалішою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Цей показник використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.

Коефіцієнт сортності визначається як відношення вартості продукції усіх сортів до вартості продукції за ціною найвищого із сортів. Аналіз сортності здійснено за даними таблиці 4.3.   

Таблиця 4.3 Дані для аналізу сортності

Збільшення коефіцієнта сортності свідчить про підвищення якості продукції .

Наступним етапом аналізу є визначення впливу зміни сортності на обсяг виробництва. Один з методів визначення впливу зміни якості на приріст обсягу даного виду продукції базується на порівнянні темпів зростання (процентів виконання плану) з обсягу продукції у вартісному та натуральному вираженні. Для того, щоб розрахувати зміну обсягу внаслідок зміни сортності в нашому прикладі, потрібно різницю в процентах виконання плану з обсягу продукції в грошовому вимірнику та натуральних одиницях помножити на планову вартість усієї продукції.  

Завершальним етапом аналізу якості продукції є з’ясування причин її зниження (якщо воно мало місце). До таких причин можна віднести наступні: недосконалість технології, невідповідність матеріалів, низька кваліфікація робіт­ників, порушення дисципліни праці, використання застарілого обладнання тощо.