9.6. Аналіз загальновиробничих витрат.

Загальновиробничі витрати – це витрати, пов’язані з організацією і обслуговуванням виробничого процесу. Їх склад визначений пунктом 15 П(С)БО №16 “Витрати”.

В процесі проведення аналізу вирішують такі основні завдання:

· визначають динаміку цих витрат на одну гривню товарної продукції;

· встановлюють абсолютне та відносне відхилення від кошторису, як у цілому, так і за окремими статтями, причини цих відхилень, обсяг і причини непродуктивних витрат;

· вивчають динаміку цих витрат на одну гривню товарної продукції;

· визначають вплив зміни структури та обсягу випуску продукції та обсяг зазначених затрат;

· перевіряють правильність розподілу цих витрат між окремими видами виробів;

· розробляють заходи щодо зниження затрат на одиницю продукції.

Джерелами для аналізу є дані аналітичного бухгалтерського обліку.

Аналіз витрат починають з визначення динаміки цих витрат на одну гривню товарної продукції. Загальна сума загально виробничих витрат лімітується затвердженими кошторисами на кожен вид витрат залежно від обсягу виробництва, структури й характеру продукції.

Далі аналізують виконання кошторису на кожен вид витрат у розрізі статей затрат.

Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення за своїм характером є основними, тобто пов`язаними з технологічним процесом і в більшій своїй частині змінними – залежними від обсягу виробництва. Для аналізу цих витрат потрібно порівняти фактичні затрати з кошторисом і кошторисом, перерахованим на процент виконання плану випуску продукції з урахуванням коефіцієнта залежності.

Потім виявляють абсолютні та відносні відхилення, як у цілому від усіх витрат, так і за окремими статтями, а також непродуктивні витрати. До останніх належать невиправдані перевитрати за окремими статтями затрат.

У подальшому аналізі слід виявити причини відхилень фактичних витрат від планових. Для цього використовують дані аналітичного обліку затрат по кожному цеху.

Цехові витрати, в основному, є умовно-постійними, а за змістом складаються з виробничих витрат на обслуговування виробництва цехів і управління ними та на непродуктивні витрати, спричинені недоліками в організації виробничого процесу.

Цехові витрати планують і обліковують на підприємстві відповідно до діючої номенклатури статей цих затрат, а при аналізі порівнюють фактичні затрати з кошторисом і даними за попередній звітний період. Виявляють відхилення фактичних затрат від планових, з`ясовують обґрунтованість планового завдання за фактичним рівнем затрат у попередньому році, для чого складають таблиці цехових витрат.

Заходи щодо скорочення загальновиробничих витрат можуть охоплювати:

· зміцнення штатної і фінансової дисципліни на підприємстві;

· суворе дотримання режиму економії внаслідок скорочення витрат за статтями кошторису;

· поліпшення структури управління;

· усунення непродуктивних витрат.