6.2. Аналіз чисельного складу персоналу підприємства.

Ефективність господарської діяльності досягається за умови поєднання засобів виробництва із робочою силою у суворо визначених кількісних та якісних пропорціях. Неповне використання того чи іншого виду ресурсів зменшує загальну кількість продукції, що виробляється. В найбільшій мірі це стосується трудових ресурсів.

Неефективне використання трудових ресурсів значно знижує рівень кваліфікації і працездатності працівників, продуктивність праці, збільшує матеріальне та моральне старіння основних фондів, підвищує матеріалоємність продукції, призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження ефективності виробництва.

Аналіз впливу трудових факторів на господарську діяльність починається з вивчення забезпеченості підприємства робітниками за складом, структурою, кваліфікацією і культурно –освітнім рівнем та характеристики руху робочої сили.

Забезпеченість робочою силою визначається як відхилення фактичної чисельності працюючих від планової. Оцінка забезпеченості здійснюється по всьому персоналу і основних його групах та категоріях.

Для оцінки забезпеченості підприємства робочою силою визначаються як абсолютні так і відносні відхилення від планової потреби в ній.

 Абсолютне відхилення розраховується шляхом порівняння фактичних показників за звітний період з відповідними показниками за планом. Відносне відхилення визначається як різниця між фактичною чисельністю робітників та плановою, скорегованою на процент виконання плану з обсягу випуску продукції (в разі потреби у вартісному або трудовому вимірнику).

Розрахунок відносного відхилення дозволяє зробити висновки щодо забезпеченості підприємства робочою силою відповідно до виконання плану з обсягу випуску продукції та зміни її структури за трудомісткістю. Важливо відзначити, що відносне відхилення розраховується по категорії робітників, оскільки вони безпосередньо зайняті випуском продукції.

Велике значення має аналіз динаміки чисельності персоналу за 2-3 роки. Він дає змогу оцінити як підприємство вписується в ринкові умови господарювання і наскільки успішно витримує конкурентну боротьбу на ринку продукції і трудових ресурсів.

Порівняння чисельності з минулими періодами слід здійснити в ув’язці з динамікою виробничих потужностей підприємства та їх використання, динамікою продуктивності праці..

Якщо за незмінності виробничих потужностей на підприємстві скорочується чисельність персоналу і це скорочення не супроводжується зростанням продуктивності праці, то можна говорити про недоліки в організації виробництва, а

також про неспроможність власників і керівників зберегти свій трудовий колектив.

Вивчаючи структуру персоналу здійснюють оцінку:

· співвідношення персоналу основної та неосновної діяльності в загальній чисельності;

· зміни питомої ваги окремих категорій в складі персоналу основної діяльності;

· зміни постатевої структури колективу;

· співвідношення основних та допоміжних робітників в загальній їх кількості.

Особливу увагу приділяють вивченню зміни питомої ваги робітників в чисельності персоналу, так як від цього залежить продуктивність праці одного працюючого.

Структуру персоналу проаналізуємо за даними таблиці 6.1

Середньооблікова чисельність персоналу підприємства порівняно з минулим періодом збільшилась на 5 чол. або на 2,8%. Додатній приріст чисельності усіх працюючих забезпечений збільшенням чисельності персоналу основної діяльності. Чисельність персоналу невиробничої сфери скоротилась на 6 чол. (11,1%).

Таблиця 6.1 Дані для аналізу структури персоналу

Основну частку в складі усього персоналу займає персонал основної діяльності (відповідно 90 і 93,5% в минулому та в поточному році.. Питома вага персоналу основної діяльності порівняно з минулим роком зросла на 3,5%. Відповідно частка персоналу неосновної діяльності на цей процент зменшилась. Збільшення питомої ваги робітників в складі персоналу основної діяльності розцінюється позитивно і свідчить про поліпшення його структури.

Як відомо, склад працівників постійно змінюється у зв'язку зі скороченням штатів, звільненням з власного бажання, виходом працівників на пенсію, пересуванням їх на посадах у межах структурних підрозділів та прийманням нових робітників замість вибулих або у зв'язку з розширенням виробництва. Надто велика плинність робочої сили спричиняє додаткові витрати на підготовку та перепідготовку нових робітників, знижує на певний час продуктивність праці не тільки нових робітників, які освоюють нові умови праці, а й тих, що звільняються і потребують певного часу для пошуків нової роботи.

Рух робочої сили характеризують коефіцієнти частоти прийому на роботу, звільнення, плинності кадрів.

Коефіцієнти обороту по прийому на роботу та звільненню, визначаються співвідношенням кількості прийнятих (звільнених) робітників і середньоспискової чисельності.

Коефіцієнт плинності кадрів обчислюється шляхом ділення чисельності працівників, звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, у разі невідповідності кваліфікації, за власним бажанням, до середньооблікової чисельності.

Для аналізу руху робочої сили досліджуваного підприємства побудуємо таблицю 6.2.На досліджуваному підприємстві плинність кадрів незначна, але порівняно з попереднім періодом зростає, що характеризується негативно. В поточному періоді частка прийнятих на роботу в складі усього персоналу складає 14%, звільнених –11%.

Таблиця 6.2 Показники руху робочої сили

Успішне виконання виробничої програми знаходиться у прямій залежності не лише від кількості робітників, але й від їхнього професійного складу та кваліфікаційного рівня. Аналіз використання робітників за їх кваліфікацією базуються на співставленні складності виконуваних робіт за нарядами із розрядом робітників.