9.1. Значення, завдання, зміст і джерела аналізу витрат на виробництво та собівартості продукції  

Виробництво та реалізація продукції потребують трудових, матеріальних і грошових витрат. Витрати підприємства на спожиті засоби виробництва, предмети праці й оплату праці працівників, виражені в грошовій формі, утворюють собівартість продукції.

Собівартість продукції - це основний якісний показник роботи підприємства, її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу. Систематичне зниження собівартості продукції має важливе значення, бо дає змогу за стабільних ринкових цін збільшувати прибуток на кожну гривню витрат, підвищує конкурентоспроможність продукції.

За ринкових відносин завдання щодо зниження собівартості продукції централізовано не планується, а ефективність роботи підприємств оцінюється за допомогою показника прибутку. Однак це ще більше посилює значення проблеми зниження собівартості, бо від рівня собівартості залежить конкурентоспроможність продукції, фінансовий стан підприємства .

На практиці відсутня повна відповідність між дійсними витратами на виробництво (реалізацію) продукції та її собівартістю. Через собівартість продукції відшкодовуються ті витрати підприємства, які мають зв’язок з виробництвом, тобто забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва: предметів праці, засобів праці та робочої сили. Інші витрати (адміністративні, витрати, пов’язані зі збутом продукції тощо) відшкодовуються за рахунок прибутку і не відносяться до собівартості.

 Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства, яка необхідна для здійснення їх економічного аналізу, визначає П(С)БО №16 “Витрати”.

 Під витратами звітного періоду розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів, або зі збільшенням зобов’язань. Витрати визначаються витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Велике значення для економічного аналізу має класифікація витрат підприємств. В основі класифікації витрат лежить класифікація видів діяльності підприємства. Відповідно до цієї класифікації витрати поділяються на витрати звичайної діяльності і витрати, пов’язані з надзвичайними подіями. Витрати звичайної діяльності в свою чергу поділяються на витрати операційної, фінансової та операційної діяльності. Витрати операційної діяльності – це собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. Отже в процесі здійснення операційної діяльності підприємство несе витрати на виробництво і реалізацію продукції.

Мета аналізу витрат підприємства полягає в визначенні резервів можливого зменшення витрат операційної діяльності внаслідок більш ефективного використання виробничого потенціалу підприємства.

Завдання аналізу наступні:

· загальна характеристика основних показників собівартості та методика їх аналізу;

· аналіз витрат операційної діяльності за економічними елементами

· аналіз собівартості за калькуляційними статтями;

· аналіз матеріальних витрат в собівартості продукції;

· аналіз прямих витрат на оплату праці;

· аналіз загально-виробничих витрат;

· аналіз витрат, що не включаються в собівартість продукції.

 Джерелами аналізу витрат виробництва є наступні: ”Звіт про основні показники діяльності підприємства” (форма № 1 – підприємництво), “Звіт промислового підприємства по продукції (форма № 1-П), “Примітки до фінансової звітності”, “Звіт про фінансові результати”(форма №2), дані бухгалтерського обліку витрат, планові та фактичні калькуляції окремих видів продукції, кошториси витрат тощо.