3.3. Інформаційне забезпечення економічного аналізу

Інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей та явищ сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо.

Щоб належним чином функціонувати в умовах ринкової економіки, необхідно отримувати адекватну інформацію до і після прийняття управлінського рішення. Особливо гострою проблема інформаційного забезпечення встала останнім часом.

Важливо виділити основні аспекти формування блоку інформаційного забезпечення економічного аналізу. По-перше, для того, щоб бути ефективним, інформаційне забезпечення повинно носити системний, а не випадковий або незв’язний характер. По-друге, формування блоку інформаційного забезпечення повинно включати в себе сукупність дій і процесів, таких, як збір, обробка та аналіз даних. По-третє, дані для оцінки можуть надходити із різних джерел, і перш за все від самого підприємства, постачальників, покупців, підприємств-конкурентів, статистичних і податкових органів, аналітичних та інформаційних бюро тощо.

Формування блоку інформаційного забезпечення відповідно заданої мети повинно здійснюватись на основі наукового підходу і будуватись на основі принципів цілеспрямованості, достовірності, точності, об’єктивності, своєчасності, неупередженості тощо (див. рис. 3.1.).

Формування блоку інформаційного забезпечення економічного аналізу – це безперервний процес, який включає в себе сукупність різних заходів щодо збору, обробки та аналізу інформації, що досліджується.  

 

Рис. 3.1. Принципи та напрями формування блоку інформаційного забезпечення

Незважаючи на наявність великої кількості інформації, все-таки необхідно визнати, що склад, повнота і особливо методи збору і обробки інформації, явно приховують рівень розвитку суб’єкта господарювання, не дають йому об’єктивної оцінки, не дозволяють повною мірою використовувати недосконалу наявну інформацію.

Вирішення більшості з названих проблем повинно здійснюватись головним чином за такими напрямами:  

· систематизація та спрощення документів;

· раціоналізація документів та їх структури;

· уніфікація, типізація та стандартизація документів;

· скорочення документообороту;

· ліквідація дублювання;

· використання відеоінформаційних систем;

· комп’ютеризація процесу аналізу та оцінки.

Важливо виділити наступні етапи формування системи інформаційного забезпечення рішень щодо визначення рівня ефективності використання ресурсів суб’єкта господарювання. Першим і найбільш важливим є розробка програми формування системи інформаційного забезпечення. Наступним етапом є класифікація і систематизація інформаційних потоків відповідно до розробленої програми створення блоку інформаційного забезпечення, що є основою раціоналізації показників звітності. Третім етапом формування системи є збір, обробка та аналіз інформації відповідно до поставленої мети аналізу. Останнім етапом є групування отриманої інформації згідно з вимогами її споживачів (див. рис. 3.2).

 

Рис. 3.2 Етапи підготовки інформації

 

Рис. 3.3. Схема підготовки інформації в механізмі регулювання

діяльності суб’єкта господарювання

Формування блоку інформаційного забезпечення в механізмі забезпечення результативної діяльності будь-якого суб’єкта господарювання представляє собою складний та трудомісткий цілеспрямований процес підбору відповідних інформативних показників, що використовуються в аналізі, оперативному управлінні, постійно діючому контролі, з метою розробки і прийняття відповідних управлінських рішень (див. рис. 3.3).

Важливими складовими процесу підбору є перевірка, відповідність, зіставлення даних як вхідної, так і вихідної інформації. Наступною важливою низкою дій є безпосередня обробка вхідної і вихідної інформації, а саме порівняння інформативних та розрахункових показників, їх оцінка та аналіз. Важливими складовими процесу підготовки інформації щодо рішень у визначенні та оптимізації рівня ділової активності є процес формування як вхідної, так і вихідної інформації.

 

Рис. 3.4. Основні складові вхідної інформації

Особливу увагу необхідно приділити джерелам формування вхідної інформації та її складу (див. рис. 3.4). Вхідна інформація формується як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх джерел, склад яких розглядається вище. Необлікові даним, які формуються за рахунок періодичних та непланових ревізій, окремих розрахункових перевірок, зведень оперативних засідань управлінців різних рівнів, окремих фактів моніторингових спостережень, відомостей з періодичної літератури (преси), відповідні рейтинги по банках та підприємствах галузі, бізнес-довідок, що надаються окремими інформаційними агентствами (які виникли та розвиваються останнім часом з розвитком напрямку інформаційних послуг) за певну платню, публікацій комерційних видань, відповідних електронних джерел інформації, протоколів зборів колективу суб’єкта господарювання, власних спостережень керівників та менеджерів різних рівнів тощо.

Вихідна інформація:

· показники діяльності підприємства, що вивчаються;

· показники діяльності провідних підприємств галузі;

· середні показники діяльності підприємств галузі;

· показники діяльності підприємств-конкурентів;

· показники споріднених підприємств країн СНД.

Проблема інформаційного забезпечення економічного аналізу останнім часом ускладнюється за рахунок:

- низького рівня кваліфікації бухгалтерів та їх непідготовленістю до змін у системі бухгалтерського обліку у зв’язку з реформуванням і запровадженням Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку;

- недотримання бухгалтерами підприємств вимог нормативних документів Мінфіну України і Держкомстату України;

- різночитання роз’яснень та методологічних матеріалів з різних спеціалізованих друкованих видань;

- нестала нормативно-законодавча база щодо регулювання Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку.