2.2. Способи та прийоми економічного аналізу

Способи та прийоми дослідження є вагомим елементом методу дослідження економічного аналізу. Сукупність способів і прийомів представляють собою інструментарій економічного аналізу окремі елементи якого запозичені і можуть бути використані в інших економічних науках та специфічні, що використовуються лише в економічному аналізі.  

Розглянемо класифікацію прийомів економічного аналізу. Основними з них є: логічні, статистичні, прийоми факторного впливу, абстрактні, економіко-математичні.

Логічні: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, групування.

Аналіз – розчленування, розбір, розмежування, окремих явищ, що досліджуються на складові частини та окремі елементи за певними ознаками та можливостями і на цій основі розробка логічних висновків.

Синтез – зворотній спосіб, що представляє узагальнення окремих однорідних явищ у загальні групи за характерними ознаками та признаками з метою розробки узагальнених висновків, щодо діяльності суб’єкта господарювання.

Індукція — це спосіб вивчення явищ від часткового до загального, від окремих факторів до узагальнень, від причин до наслідків

Дедукція — це зворотній спосіб вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до причин.

Порівняння — це метод, що представляє собою характеристику економічного явища, або предмета через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими предметами або явищами, які мають певні якісні ознаки (нормативи, норми, середні показники та ін).

Групування – метод визначення та виділення із досліджуваної сукупності предметів та явищ однорідних груп за визначеними ознаками та характеристиками.

Статистичні: середні та відносні величини, ряди динаміки, структурні групування, табличний метод, графічний спосіб.

Середні величини – прийом використовується з метою виявлення загальних закономірностей та ознак досліджуваної кількості загальних показників, процесів та явищ. (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні хронологічні, середні гармонійні та ін).

Відносні величини – прийом кількісного відношення між окремими абсолютними показниками, соціально-економічними явищами і процесами (індекси, проценти, коефіцієнти).

Ряди динаміки – прийом дослідження однорідних показників, предметів та явищ за ряд періодів.

Структурні групування – прийом дослідження внутрішньої будови предметів, явищ, показників шляхом співвідношення їх складових до загальної суми сукупності.

Графічний спосіб – наглядне, масштабне зображення зміни певних економічних показників (графіки, діаграми).

Табличний метод накопичення, опрацювання і зберігання цифрової інформації як основної і порівняльної так і проміжні підсумкові розрахунки (відхилення відсотки).

Прийоми факторного аналізу елімінування (абсолютні різниці, ланцюгові підстановки, відносні різниці), балансовий.

елімінування (від лат. — виключати, усувати) суть цього методу полягає у послідовному вивченні впливу кожного фактора на загальний результативний показник при умові незмінності інших факторів.  

Ланцюгові підстановки – послідовна заміна базової величини кожного чинника на фактичні данні звітного періоду така процедура заміщення вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, вплив яких вивчається.

Будуємо таблицю, в якій зверху перелічують усі необхідні фактори, починаючи з кількісних і завершуючи якісним, добуток факторів (відповідний результативний показник), відповідно до обраної підстановки, величину впливу фактора (спочатку вивчаємо вплив кількісних, а потім якісних факторів). Кількість підстановок визначається кількістю факторів, що впливають на результативний показник плюс один.

В перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, чи базові, показники. Другий рядок таблиці (перша підстановка) – перший фактор замінюють на фактичну величину. Третій рядок таблиці (друга підстановка) – другий фактор замінюють також на фактичну величину при умові, що перший теж залишився фактичним. Відповідні підстановки робимо до повної заміни факторів впливу на фактичні (остання підстановка). Розраховуємо добутки факторів відповідно по кожній підстановці. Розрахував добутки визначимо вплив кожного з факторів. Вплив першого фактора визначається, як різниця між розрахунковим показником (Р₁) і (Р_п). Вплив другого фактора визначається, як різниця між розрахунковим показником (Р₂) і (Р₁). Вплив третього фактора визначається, як різниця між розрахунковим показником (Р₃) і (Р₂). Вплив четвертого фактора визначається, як різниця між розрахунковими показниками (Р_ф) і (Р₃). Запропонований процес розрахунку наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Розрахунок впливу факторів способом ланцюгових підстановок

 

Номер підстановки та назва фактора	Фактори, які впливають на показник				Добуток факторів	Величина впливу фактора
	1-й	2-й	3-й	4-й
Нульова підстановка	П	П	П	П	Рп	—
Перша підстановка,						*
перший фактор	Ф	П	П	П	Р1	Р1-Рп
Друга підстановка,
другий фактор	Ф	Ф	П	П	Р2	Р2-Р1
Третя підстановка,
третій фактор	Ф	Ф	Ф	П	Р3	Р3-Р2
Четверта підстановка,
четвертий фактор	Ф	Ф	Ф	Ф	РФ	Рф-Р3

 

Примітки:

1. Умовні позначення: П — планові; Ф — фактичні.

2. 1-й, 2-й, 3-й — кількісні фактори, 4-й (останній) — якісний фактор.

Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюються п’ять підстановок величина кожного фактора визначається як різниця між наступним і попереднім розрахунковими показниками.

Спосіб абсолютних різниць – можливість спростити розрахунки вищерозглянутого способу ланцюгових підстановок. Розрахунок впливу факторів здійснюють шляхом добутку абсолютного відхилення по фактору, що вивчається (фактичне значення мінус базове) на абсолютне значення інших взаємопов’язаних чинників.  

Спосіб відносних різниць - спосіб ґрунтується на:

- визначення відсотків виконання плану;

- обчислення різниць у відсотках, причому від першого відсотку віднімається 100%, а далі від наступного – попередній відсоток;

- визначається розмір впливу кожного фактора, шляхом добутку отриманих різниць в рівнях на базовий (плановий) результативний показник, що досліджується.

- сумарний вплив всіх факторів дорівнює абсолютному відхиленню по показнику на який вони впливають.

Балансовий метод: - прийом зіставлення взаємопов’язаних показників діяльності підприємства, коли зв’язок між показниками відображено рівними сумарними підсумками – балансом. Сальдовий метод є різновидом балансового: використання якого дає можливість визначити вплив останнього фактору, коли відомі загальна і окремі суми впливу факторів.

Розглянемо методику розрахунку окремих факторів вище перерахованими способами на прикладі факторного аналізу ефективності використання робочого часу.  

Приклад: визначимо вплив факторів на зміну загальної кількості люд.-год. відпрацьованих всіма робітниками. Як відомо на зміну загальної суми людино-годин відпрацьованих всіма робітниками впливають:

 середньо облікова чисельність робітників;

 тривалість робочого року;

 тривалість робочого дня.

Результативним показником у даній факторній моделі виступає загальна сума людино-годин відпрацьованих всіма робітниками.

Таблиця 2.2 Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на зміну загальної суми людино-годин відпрацьованих всіма робітниками

 

Показники	План	Звіт	Відхилення
Загальна кількість людино-днів відпрацьованих всіма робітниками, тис. л.-днів.	357,371	364,002	6,611
Загальна кількість людино-годин відпрацьованих всіма робітниками, тис. л.-год.	2849,1	2891,1	42
Середнооблікова чисельність робітників, чол.	1513	1545	+32
Тривалість робочого року, днів	236,2	235,6	-0,6
Тривалість робочого дня одного робітника, год.	7,9723	7,9425	-0,0298

 

Спосіб ланцюгових підстановок:  

Перша підстановка: 1513* 236.2* 7,9723 = 2849,1

Друга підстановка: 1545* 236.2* 7,9723 = 2909,3

Третя підстановка: 1545* 235.6* 7,9723 = 2901,9

Четверта підстановка: 1545* 235.6* 7,9425 = 2891,1

Вплив зміни чисельності: 2909,3 -2849,1= 60.2 тис.л.-год.

Вплив зміни тривалості робочого року: 2901,9 -2909,3= -7.4 тис.л.-год.

Вплив зміни тривалості робочого дня: 2891,1- 2901,9 = -10,8 тис.л.-год

Баланс факторів: 60,2 –7,4 –10,8= 42 тис.л.-год

Спосіб абсолютних різниць:

Вплив зміни чисельності: 32* 236,2* 7,9723= 60,25 тис.л.-год

Вплив зміни тривалості робочого року: 1545* -0,6* 7,9723= -7.39 тис.л.-год.

Вплив зміни тривалості робочого дня: 1545* 235,6* -0,0298= -10,84тис.л.-год

Баланс факторів: 60,2 –7,4 –10,8= 42 тис.л.-год.  

Балансовий спосіб:

Відомо загальну зміну результативного показника: загальна сума відпрацьованих людино–годин виросла на 42 тис.л.-год. За рахунок впливу зміни тривалості робочого року – зменшилась загальна сума на 7.39 тис.л.-год, За рахунок впливу зміни тривалості робочого дня: загальна сума зменшилась на -10,8 тис.л.-год.. Чому дорівнює вплив зміни чисельності робітників: 42 +7,4 + 10,8 = 60,2 тис.л.-год.  

Спосіб відносних різниць:

Для використання способу відносних різниць складемо додаткову таблицю 2.3, яка полегшить розрахунки даним способом.

Таблиця 2.3 Розрахунок впливу факторів способом відносних різниць

 

Показник	За планом	За звітом	Процент виконання плану, %	Різниця в рівнях, %	Вплив фактора в тис. грн..	Назва фактору
Середнооблікова чисельність робітників, чол.	1513	1545	102,12	2,12	+60,4	чисельність
Загальна кількість людино-днів відпрацьованих всіма робітниками, тис. л.-днів.	357,371	364,002	101,86	-0,26	-7,4	тривалість робочого року
Загальна кількість людино-годин відпрацьованих всіма робітниками, тис. л.-год.	2849,1	2891,1	101,47	-0,39	-11,1	тривалість робочого дня

 

Визначимо вплив зміни вище перерахованих факторів на зміну результативного показника:

Вплив зміни чисельності: (2849,1* 2,12)/ 100 = + 60,4 тис. л.-год.

Вплив зміни тривалості робочого року: (2849,1* (-0,26))/ 100 = - 7,4 тис. л.-год.

Вплив зміни тривалості робочого дня: (2849,1* (-0,39))/ 100 = - 11,1 тис. л.-год.

Сумарний вплив трьох факторів становить: 60,4– 7,4- 11,1= 41,9 = 42 тис. л.-год

За рахунок збільшення чисельності робітників загальна сума людино-годин відпрацьованих всіма робітниками збільшилась на 60,4 тис. л.- год; за рахунок скорочення тривалості робочого року та тривалості робочого дня загальна сума людино-годин відпрацьованих всіма робітниками зменшилась на 18,5 (-7,4- 11,1) тис. л. год..  

Аналогічні результати отримані способом абсолютних різниць та ланцюгових підстановок. Незначні розбіжності спостерігаються в результаті заокруглень розрахункових результативних показників.

Абстрактні способи: експертні оцінки, економічна діагностика, моделювання, еврістичні.

Експертні оцінки – застосовують у випадках, коли немає достатньо інформації для вивчення того чи іншого явища , або процес її отримання ускладнений.

Економічна діагностика – спосіб з’ясування виду та характеру порушень від нормального загальноприйнятого стану процесу або явища за основними типовими ознаками.

Моделювання – використовується при дослідженні складних процесів, явищ, предметів і представляє собою їх масштабне зменшення, що сприяє оперативному накопиченню необхідних знань, розробці висновків та певних рішень.

Еврістичні – способи активізації творчості, нестандартного мислення, що базуються на інтуїції та досвіді дослідників.

Економіко-математмчні способи: кореляційний прийом, дисперсійний прийом, регресійний аналіз та ін.

Кореляційний прийом – застосовується у випадках, коли між значенням факторів (показників) є кореляційний зв’язок.

Дисперсійний прийом – використовується у випадках, коли ускладнений процес визначення кількісного впливу факторів.

Регресійний аналіз – дослідження чинників зв’язок яких з результативним показником є неповним.