7.9. Поляриметричні методики

Основу кількісних поляриметричних методик складає рівняння 7.11, яке зв’язує кут обертання площини поляризації з концентрацією розчину. Але безпосередній розрахунок по цьому рівнянню проводиться рідко, оскільки питоме обертання площини поляризації  також залежить від концентрації. Найчастіше в практиці використовують метод градуювального графіку в координатах кут обертання  - концентрація С. Особливо широко використовують поляриметричні методики аналізу в цукровій промисловості і деяких інших галузях харчової промисловості (масложировій тв ін.), у фармацевтичних виробництвах, парфумерії і т.д.

Суміш оптично активних речовин може бути проаналізована спектрополяриметричним методом. Методика цього аналізу дуже близька до методики спектрофотометричного визначення суміші двох забарвлених речовин. Розрахункові формули зберігають свою пристосованість і в поляриметричному методі, якщо молярні коефіцієнти поглинання замінити питомими обертаннями , врахувати довжину трубки і перехід до іншої концентраційної шкали. Точність аналізу зростає, якщо одна з речовин, що аналізуються, (а краще обидві) в досліджуваній області спектра мають довжину хвилі нульового обертання, оскільки при цій довжині хвилі кут обертання буде визначатися концентрацією тільки другого компонента.

Спектрополяриметричні вимірювання дають цінну інформацію також про структуру і інші властивості органічних і координаційних сполук. Зміни стереохімічного розташування окремих груп і інші структурні особливості сполук знаходять відображення в основних характеристиках кривої ефекту Коттона. Як правило, спектрополяриметричні дані розглядають разом з спектрофотометричними, оскільки таке порівняння показує, яка смуга в спектрі поглинання відповідає за ефект Коттона. Крім того, по спектру поглинання можна прогнозувати криву дисперсії оптичного обертання і навпаки.