3.5. Методи нейтралізації.

Основою методу кислотно-основного титрування є реакція взаємодії іонів гідрогену, точніше, гідроксонію з гідроксид-іонами. В результаті такої реакції утворюються молекули води, які слабко дисоціюють:

Н3О+ + ОНˉ  2 Н2О.

Реакції кислотно-основної взаємодії характеризуються високою точністю, протікають стехіометрично.

Цей метод застосовують для кількісного визначення кислот (сульфатної, хлоридної, фосфатної, оцтової, щавлевої та ін.), лугів, основ (КОН, naoh, Ва(ОН)2 та ін.), солей, здатних гідролізуватися.

В якості робочих розчинів використовують розчини лугів КОН та naoh і розчини сильних кислот. Серед кислот перевагу віддають хлоридній кислоті hcl, оскільки вона сильна кислота і більшість її солей добре розчиняються у воді. Але якщо потрібно нагрівати або кип’ятити розчин у процесі титрування, використовують сульфатну кислоту, оскільки вона нелетка. Оскільки вказані кислоти і основи не можуть бути використаними як вихідні речовини для приготування титрованих розчинів, їх розчини готують методом встановленого титру. Це означає, що спочатку готують розчини приблизної концентрації (найчастіше 0,01 – 0,1 н., а іноді 0,5 – 1 н.); точний титр і нормальність визначають за вихідними (основними) речовинами, в якості яких використовують хімічні сполуки точно відомого складу, які реагують з кислотами або лугами в чітко певних стехіометричних співвідношеннях.

Для встановлення титрів розчинів кислот використовують безводний натрій карбонат Na2CO3, натрій тетраборат Na2B4O7∙10Н2О або натрій оксалат Na2C2O4, який термічно розкладається з утворенням натрій карбонату, який потім титрують кислотою.

Для встановлення титрів стандартних розчинів лугів використовують щавлеву кислоту Н2С2О4∙2Н2О, бензойну кислоту С6Н5СООН або калій біфталат КНС8Н4О4, водний розчин якого має кислу реакцію.

Якщо нормальна концентрація розчину кислоти точно відома, цей розчин можна використати для встановлення концентрації лугу. Так само можна зробити і при визначенні концентрації кислоти, якщо відома концентрація лугу.