2.7 Прийоми осаджування.

Щоб розчин був чистий, вибирають певний порядок додавання розчинів (осаджувача і досліджуваної речовини). Основний принцип полягає в тому, що для одержання осаду без сторонніх катіонів осадження треба проводити так, щоб більша частина осаду утворилася в присутності надлишку осаджуваного катіона. Щоб позбутися домішок сторонніх аніонів, осадження ведуть у присутності надлишку осаджуваних аніонів.

Наприклад, при визначенні іонів SO42- у вигляді барій сульфату при повільному добавлянні розчину барій хлориду більша частина осаду утворюється в присутності надлишку сульфат-аніонів. Частинки осаду мають негативний заряд і майже не адсорбують сторонніх аніонів. Сторонні катіони, які при цьому адсорбуються, заміщаються катіонами барію під час добавляння нової порції осаджувача. Це зумовлене тим, що іони SO42-, які заряджають частинки осаду негативно, більше притягують іони барію, ніж інші катіони. Щоб при осаджуванні іонів барію не допустити забруднення осаду сторонніми катіонами, порядок добавляння розчинів вибирають такий: розчин сульфату доливають до розчину солі барію.