9.3. Комісійний договір

Преамбула договору комісії

Договірні сторони іменуються комісіонером і комітентом.

Предмет договору

Предметом комісійного доручення є один або кілька дого­ворів, які комісіонер укладає з третіми особами за рахунок ко­мітента. Це можуть бути будь-які договори, що відповідають вимогам закону: купівля-продаж, бартер, підряд, збереження та

212

ін. У виконання одного договору комісії може бути укладено кілька зовнішньоторговельних контрактів. І навпаки, один зов­нішньоекономічний контракт може бути укладений комісіоне­ром на підставі кількох договорів комісії з різними комітента­ми. Хоча зобов'язання, що виникають між комісіонером і треті­ми особами, автономні, їх зміст визначається комісійним дорученням (наприклад, предмет, ціна та ін.). У статті про пред­мет комісійного договору деталізується об'єкт договору — за­мовлений для імпорту/переданий для експорту товар — асорти­мент, ціни (мінімальні/максимальні), кількість, терміни поста­чання та ін.). При цьому право власності на комісійні товари переходить безпосередньо від комітента до третіх осіб чи від третіх осіб до комітента. Комісіонер права власності не набуває. Після виконання доручення комісіонер має передати комітен­тові все отримане по виконаному дорученню, а також, за вимо­гою комітента, передати йому усі права щодо третьої особи, що випливають з договору, укладеного комісіонером з третьою осо­бою (уступка вимоги). Така конструкція особливо приваблива тим, що обов'язок комісіонера уступити вимогу комітентові ви­никає не в силу договору уступки вимоги, а відповідно до під­став договору комісії і розглядається як додатковий елемент ос­новних зобов'язань комісіонера і комітента. А це, у свою чергу, виводить цю конструкцію з-під регулювання, зокрема, Указом Президента України "Про заходи для підвищення відповідаль­ності за розрахунки з бюджетами і державними цільовими фон­дами" від 04.03.98 ¹ 167/98 у частині заборони уступки вимоги і переведення боргу при проведенні зовнішньоекономічних операцій, що дозволяє коректно перебороти обмеження на за­міну осіб у зовнішньоторговельних зобов'язаннях.

Якщо ж комісіонер бере на себе поручительство за вико­нання договору третьою особою — делькредере (ч. 2 ст. 402 Цивільного кодексу України), то це дозволяє успішно прово­дити переведення боргу згідно із вищезазначеною схемою.

Ціни і розрахунки

У цій статті договору визначається порядок формування ці­ни при виконанні комісійного доручення, а також склад витрат, що будуть враховані до цієї ціни, наприклад, імпортна ціна мо­же бути сформована так: максимальна закупівельна ціна за ко-

213

місійною згодою + додаткові витрати відповідно до умов поста­чання товару + митні податки і платежі при імпорті + вартість збереження товару комісіонером (якщо останнє не передбачене договором комісії, комісіонер за законом не має права на від­шкодування витрат по збереженню майна комітента).

Як уже зазначалося, комісіонер укладає і виконує зовнішньоеко­номічні договори за рахунок комітента. Однак чинне законодавство України не містить регламентації щодо порядку і термінів відшкоду­вання комісіонеру його витрат, пов'язаних із зовнішньоторговельною операцією. Отже, комісіонер може закуповувати товар для комітента як за рахунок отриманих попередньо коштів останнього, так і за раху­нок власних коштів з наступним відшкодуванням збитків комітен­том. Тому відмовлення в митному оформленні комісійних товарів че­рез використання власних коштів комісіонера для їх оплати не мож­на вважати правомірними. Оскільки комісійний договір оплатний, за послуги комісіонера має бути передбачена комісійна винагорода. Розмір цієї винагороди визначається угодою сторін. Окрему винаго­роду комісіонер отримує за делькредере.

Термін дії комісійного договору

Визначаючи термін дії комісійного договору, необхідно спів­відносити її з терміном дії зовнішньоекономічного контракту. Комісія триває довше, ніж зовнішньоторговельна операція по її виконанню, і, отже, комісійний договір укладається раніше зовнішньоекономічного і закінчує свою дію пізніше — після повного розрахунку сторін по виконаній зовнішньоторговель­ній операції (операціях).