6.9. Санкції, передбачені законодавством про зовнішньоекономічну діяльність

У результаті порушення правил здійснення зовнішньоеко­номічної діяльності, зокрема, порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, заподіюються вели­чезні збитки Україні. Тому, крім загальних принципів та умов відповідальності, законодавством встановлені й особливі ви­падки, передбачені Законом України "Про зовнішньоеконо­мічну діяльність", де у ст. 32 зазначаються загальні засади від­повідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, на яких вона базується:

•  Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної ді­яльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності не­суть відповідальність за порушення законів України та/абосвоїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів),тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

•  Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть від­повідальності за дії України як держави.

•  Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяль­ності як суб'єкт такої діяльності, вона несе відповідальністьна загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності.

•  Україна як держава не несе відповідальності за дії націо­нальних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.Відповідно до ст. 33 Закону України "Про зовнішньоеко­номічну діяльність" у сфері зовнішньоекономічної діяль­ності, що визначається цим Законом та пов'язаними з нимзаконами України, можуть застосовуватися такі види відпо­відальності:

Митний кодекс України від 11.07.2000 ¹ 92-IV, ст. 100.

117

•  майнова відповідальність, що застосовується у формі мате­ріального відшкодування прямих та побічних збитків, упу­щеної вигоди, матеріального відшкодування моральноїшкоди, а також майнових санкцій. Якщо порушеннясуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або інозем­ними  суб'єктами  господарської діяльності  цього  абопов'язаних з ним законів України призвели до виникненнязбитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди в інших та­ких суб'єктів або держави, то суб'єкти, що порушили за­кон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі;

•  кримінальна відповідальність, що застосовується тількиу випадках, передбачених кримінальним законодавствомУкраїни (це відповідальність посадових осіб відповіднихсуб'єктів).

Згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальними санкціями за порушення законодавс­тва про зовнішньоекономічну діяльність є:

•  накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконанняабо невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­ності та іноземними суб'єктами господарської діяльностісвоїх обов'язків згідно з законами України. Розмір такихштрафів визначається відповідними положеннями законівУкраїни та/або рішеннями судових органів України;

•  застосовування до конкретних суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської ді­яльності індивідуального режиму ліцензування у випадкахпорушення такими суб'єктами положень, що встановлю­ють певні заборони, обмеження або режими здійсненнязовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;

•  тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльностіу випадках виконання дій, які можуть зашкодити інтересамнаціональної економічної безпеки.

Ці санкції застосовуються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України і за рішенням судо­вих органів України або за поданням органів державної подат­кової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохорон­них органів, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно перебувають за її межами, Націо­нального банку України. Зазначені санкції, що застосовують-

118

ся Міністерством економіки та європейської інтеграції України, діють до моменту застосування практичних заходів, що гарантують виконання вимог законодавства.

Порівняно з редакцією цієї норми, що діяла раніше, яка пе­редбачала обмежений перелік органів, за поданням яких ці санкції застосовувалися, та максимальний строк їх дії 6 міся­ців, у чинній редакції Закону розширено перелік органів, за поданням яких можуть бути застосовані санкції, а також доз­волено застосовувати ці санкції на невизначений строк.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і На­ціонального банку України "Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зов­нішньоекономічними операціями" від 12.12.98 ¹ 1968 (зі змінами від 24.01.2000 ¹ 127) у разі застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності-резидента згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спе­ціальної санкції — тимчасового зупинення зовнішньоеконо­мічної діяльності уповноважені банки не приймають від ньо­го доручень на перерахування коштів на користь нерезиден­тів. У разі застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності-нерезидента згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальної санкції — тим­часового зупинення зовнішньоекономічної діяльності упов­новажені банки не приймають від резидента доручень на пе­рерахування коштів на користь такого нерезидента. У разі застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальної санкції — індивідуального режиму ліцензування уповноважені банки здійснюють розрахунки за зовнішньое­кономічними договорами (контрактами) тільки за наявності у резидентів разової індивідуальної ліцензії, наданої органом, що застосував зазначену спеціальну санкцію.

Порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяль­ності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону Украї­ни "Про зовнішньоекономічну діяльність", визначається На­казом Міністерства економіки та з питань європейської інтег­рації України "Про затвердження Положення про порядок

119

застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спе­ціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 17.04.2000 ¹ 52.

Спеціальні санкції — індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності — застосовуються, як зазначалося, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України до суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності за рішенням судових органів Укра­їни або за поданням органів державної податкової та кон­трольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України та Національно­го банку України.

З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що вчинили пору­шення у цій сфері, оформлюється разова (індивідуальна) ліцен­зія, яка видається Міністерством економіки та з питань євро­пейської інтеграції України чи уповноваженими ним органа­ми. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами зов­нішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, виз­наченому Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

Ця санкція застосовується згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зокрема, передбачає економічні заходи оперативного регулювання зовнішньоеко­номічної діяльності в Україні. У разі застосування цієї санкції суб'єкту господарської діяльності необхідно одержати індиві­дуальний письмовий дозвіл Міністерства економіки та з пи­тань європейської інтеграції України на здійснення будь-якої зовнішньо-економічної операції. Санкція застосовується у випадках порушення ним Закону України "Про зовнішньое­кономічну діяльність" та пов'язаних з ним актів чинного зако­нодавства, у тому числі стосовно антимонопольних заходів, заборони недобросовісної конкуренції, обмеження реекспор­ту, заборони демпінгу та інших зазначених у ньому положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держа-

120

ви. Ця санкція щодо українських суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяль­ності відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоеко­номічну діяльність" застосовується у разі порушень законо­давства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, коли ці порушення безпосередньо не можуть зашкодити інтересам на­ціональної економічної безпеки держави.

Санкції застосовуються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України до суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовніш­ньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної ді­яльності валютного, митного, податкового, іншого законодав­ства, пов'язаного з їх зовнішньоекономічною діяльністю та в ра­зі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам націо­нальної економічної безпеки.

Санкції застосовуються на строк до вжиття суб'єктами зов­нішньоекономічної діяльності практичних заходів з усунення порушення чинного законодавства у сфері зовнішньоеконо­мічних відносин та приведення зовнішньоекономічної діяль­ності у відповідність до норм чинних законодавчих і норма­тивних актів України.

Українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких у встановленому порядку застосована спеціальна санк­ція — індивідуальний режим ліцензування чи тимчасове зупи­нення зовнішньоекономічної діяльності, не мають права укла­дати угоди доручення, комісії, агентські, про спільну діяльність та співробітництво, консигнації, дилерські, дистриб'юторські, оренди, найму, лізингу, зберігання та інші угоди, що передбача­ють проведення зовнішньоекономічних операцій іншими осо­бами або на користь інших осіб за дорученням чи передачу майна у строкове користування з метою проведення зовніш­ньоекономічної діяльності. Це стосується і укладення україн­ськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності певних видів угод з відповідними іноземними суб'єктами господар­ської діяльності в Україні чи з товарами українського поход­ження.

Дія спеціальних санкцій — тимчасового зупинення зовніш­ньоекономічної діяльності та індивідуального режиму ліцен-

121

зування, що застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності, поширюється на всі види зовнішньоекономіч­ної діяльності, зазначені у ст. 4 Закону України "Про зовніш­ньоекономічну діяльність", операції за якими здійснюються українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономіч­ної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної ді­яльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності пе­редбачає здійснення Міністерством економіки та з питань єв­ропейської інтеграції України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальне ліцензування означає лише проведення екс­пертизи зовнішньоекономічних договорів на предмет їх відпо­відності міжнародним нормам, валютному законодавству Ук­раїни, відповідності рівня цін на експортовану або імпортова­ну продукцію сформованій кон'юнктурі.

Після проведення такої експертизи контрактів оформля­ється разова індивідуальна ліцензія на зовнішньоекономічну операцію. Отримана разова ліцензія є підставою для митного оформлення вантажів і проведення банківських розрахунків.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про державний збір за видачу разових (індивідуальних) ліцензій з суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 21.04.98 № 524 (у редакції від 14.12.98 ¹ 1965) встановлено, що за ви­дачу разових (індивідуальних) ліцензій на здійснення зовніш­ньоекономічних операцій суб'єктів зовнішньоекономічної ді­яльності, до яких згідно зі ст. 37 Закону України "Про зовніш­ньоекономічну діяльність" Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України застосована спеціаль­на санкція у вигляді індивідуального режиму ліцензування, стягується державний збір у розмірі 0,2 % від вартості товарів (продукції, робіт, послуг). При цьому перерахунки валюти здійснюються за курсом, встановленим Національним банком України на дату платежу.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та

122

іноземних суб'єктів господарської діяльності визначає поз­бавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономіч­ної діяльності, передбаченими ст. 4 Закону України "Про зов­нішньоекономічну діяльність", за винятком:

• завершення розрахунків за зовнішньоекономічними опера­ціями, при яких з боку українських суб'єктів зовнішньое­кономічної діяльності чи іноземних суб'єктів господар­ської діяльності були перераховані кошти до застосовуван­ня цієї санкції;

• завершення розрахунків за зовнішньоекономічними опера­ціями за продукцію, яку було відправлено за межі Україниукраїнськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльностічи відправлено до України іноземними суб'єктами госпо­дарської діяльності, до застосування цієї санкції. Для завер­шення таких операцій українському суб'єкту зовнішньоеко­номічної діяльності потрібно у встановленому порядку от­римати  разову  (індивідуальну)  ліцензію  Міністерстваекономіки та з питань європейської інтеграції України.Санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоеконо­мічної діяльності можуть застосовуватись Міністерством еко­номіки та з питань європейської інтеграції України до суб'єк­тів зовнішньоекономічної діяльності у разі здійснення ним та­ких дій у сфері зовнішньоекономічних відносин:

•  які можуть зашкодити інтересам національної економічноїбезпеки;

•  які призводять до порушень міжнародних зобов'язань Ук­раїни;

• якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, до якогораніше була застосована санкція — індивідуальний режимліцензування, протягом року після її застосування не вживзаходів щодо відповідності своєї діяльності вимогам чинно­го законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.Опрацювання подань щодо застосування (скасування, змі­ни виду, призупинення дії) санкцій до суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності від органів державної податкової та кон­трольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів,органів Антимонопольного комітету України, Національногобанку України покладено на управління контролю за зовніш­ньоекономічною діяльністю департаменту торговельних обме-

123

жень та контролю за зовнішньоекономічною діяльністю і уп­равління правового забезпечення зовнішньоекономічної ді­яльності у складі головного юридичного управління Мініс­терства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Застосуванню санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може передувати офіційне попередження з боку Мі­ністерства економіки та з питань європейської інтеграції Укра­їни про можливість застосування до них санкцій. Про застосу­вання санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зов­нішньоекономічну діяльність", видається наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, у яко­му вказуються норми чинного законодавства, які було поруше­но, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єк­тів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти. Від­повідні накази видаються у разі скасування, зміни виду, призу­пинення дії санкцій, застосованих до суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких засто­совано санкції, мають право подавати до Міністерства еконо­міки та з питань європейської інтеграції України матеріали, що підтверджують вжиті ними заходи до приведення зовніш­ньоекономічної та пов'язаної з нею господарської діяльності відповідно до норм чинного законодавства, та виходити з кло­потанням про скасування (зміну виду, призупинення) дії сан­кцій. Загальний термін розгляду вказаних клопотань та надан­ня відповіді суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності про прийняте Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України рішення не повинен перевищувати трид­цять календарних днів.

Дія спеціальних санкцій скасовується в разі вжиття суб'єк­том зовнішньоекономічної діяльності практичних заходів для приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відпо­відність до норм чинного законодавства України та якщо в Мі­ністерстві економіки та з питань європейської інтеграції Укра­їни відсутні матеріали щодо порушення ним валютного, мит­ного, податкового, іншого законодавства, пов'язаного з його зовнішньоекономічною діяльністю, та проведених цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності дій, що можуть

124

зашкодити інтересам національної економічної безпеки. В ок­ремих випадках (виникнення форс-мажорних обставин, по­дання позову до третейського суду або суду звичайної юрис­дикції країни розташування контрагента чи до суду України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господар­ської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов кон­тракту) дію спеціальних санкцій може бути призупинено на строк закінчення дії форс-мажорних обставин або на час роз­гляду справи при поданні відповідних документів.

Зазначені санкції діють не більше шести місяців з дати ви­несення відповідного рішення.

Щодо штрафних санкцій, відповідно до ст. 1 Закону Украї­ни "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 ¹ 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній ва­люті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповнова­жених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати мит­ного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декла­рації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, з моменту підписан­ня акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Пе­ревищення зазначеного терміну потребує індивідуальної лі­цензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення пере­вищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують інди­відуальної ліцензії Національного банку України. При засто­суванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву, 90-денний термін, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на ко­ристь нерезидента.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноваже­ні банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нере­зидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

125

Порушення резидентами відповідних термінів повернення в Україні іноземної виручки або імпортної частини товарів по зовнішньоекономічним договорам (контрактам) тягне за со­бою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки (митної вартості недопос­тавленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у гро­шову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом або арбітражним судом, Міжнарод­ним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітраж­ною комісією при Торгово-промисловій палаті України позов­ної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованос­ті, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, вище означені терміни зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом або арбіт­ражним судом рішення про відмову в позові повністю або част­ково, або припинення (закриття) провадження у справі чи за­лишення позову без розгляду, терміни поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, вклю­чаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прий­няття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати прий­няття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

Державні податкові адміністрації вправі за наслідками до­кументальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів цю пеню.

Застосування режиму індивідуального ліцензування відбу­вається на основі Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Поло­ження про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій" від 17.04.2000 ¹ 47, в якому визначається єдиний порядок ви­дачі разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньое­кономічної діяльності в разі застосування до них або до іно­земних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономіч­ну діяльність".

Індивідуальний режим ліцензування може поширюватися на всіх національних суб'єктів зовнішньоекономічної діяль-

126

ності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких його застосовано, незалежно від їхніх форм власності та місця їх реєстрації.

Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоекономічної операції суб'єктами зовніш­ньоекономічної діяльності, до яких застосована спеціальна санкція — індивідуальний режим ліцензування. Окремою зовнішньоекономічною операцією є комплекс дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та іноземного суб'єкта гос­подарської діяльності, що підпадає під визначення одного із видів зовнішньоекономічної діяльності, передбачених ст. 4 За­кону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", та включає в себе закінчену разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг) та закінчені розрахунки (грошові, то­варні та в інших формах) за цю разову передачу товару (вико­нання робіт, надання послуг).

Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів і здійснення розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності, до яких застосовані спеціальні санкції.

Видача разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зов­нішньоекономічної діяльності здійснюється управлінням не­тарифного регулювання Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та уповноваженими ним орга­нами. Ліцензії видаються в порядку, передбаченому ст. 16 За­кону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інши­ми нормативно-правовими актами.

Критерії, згідно з якими Міністерство економіки та з пи­тань європейської інтеграції України передає право офор­млення та видачі ліцензій відповідним управлінням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністра­цій і Міністерству економіки Автономної Республіки Крим (за їх згодою), є такі:

а)     здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльностіУкраїни експортно-імпортних (бартерних) операцій, вартістьяких не перевищує суми, еквівалентної 40 тис. дол. США;

б)    здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльностіУкраїни експортно-імпортних (бартерних) операцій, вартістьяких не перевищує суми, еквівалентної 250 тис. дол. США:

127

у разі поставки товару в рахунок попередньої оплати — при експорті або попередньої поставки товару — при імпорті.

Виключне право Міністерства економіки та з питань євро­пейської інтеграції України щодо оформлення та видачі ліцен­зій визначається такими критеріями:

а)     здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльностіУкраїни операцій з іноземним суб'єктом господарювання, доякого застосовані спеціальні санкції;

б)     здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльностіУкраїни всіх видів зовнішньоекономічної діяльності, за пев­ними винятками.

Для одержання ліцензії подається пакет документів, зат­верджених Наказом Міністерства економіки та з питань євро­пейської інтеграції України "Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій" від 17.04.2000 ¹ 47.

Ліцензія видається на період не менший, ніж той, що є не­обхідним для здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції, та не підлягає передачі іншим юридичним особам.

Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії прийма­ється не пізніше 15 робочих днів з дати реєстрації заявки Мі­ністерством економіки та з питань європейської інтеграції Ук­раїни або уповноваженими ним органами.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі невідповідності поданих документів чинному законо­давству України, вимогам зазначеного Положення та рівню цін кон'юнктури ринку, а також у разі одержання Міністерс­твом від органів державної влади та контролю інформації про невжиття суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності заходів щодо приведення своєї діяльності у сфері зовнішньоеконо­мічної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства, повернення валютних та матеріальних цінностей з-за кордону. Рішення про відмову у видачі ліцензії має бути викладене у письмовій формі на підставі висновків управлінь, що здій­снюють розгляд заявок на видачу ліцензій.

Якщо виконання зовнішньоекономічної операції суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності розпочалося до моменту зас­тосування до нього або його іноземного контрагента спеціальної санкції, то суб'єкт отримує разову (індивідуальну) ліцензію на

128

цю операцію протягом п'яти робочих днів після документально­го підтвердження факту виконання частини цієї операції. Ін­формація про видані разові (індивідуальні) ліцензії надається відповідному органу державної податкової служби України.

Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності, до яких застосовано спеціальну санкцію — режим індивіду­ального ліцензування, мають містити всі істотні умови угоди, які мають бути погоджені сторонами згідно з чинним законодавс­твом України. Будь-які зміни чи доповнення до зазначених дого­ворів (контрактів), що змінюють зазначені істотні умови, потре­бують отримання нової разової (індивідуальної) ліцензії, при цьо­му раніше видана разова (індивідуальна) ліцензія анулюється.

У разі невиконання зовнішньоекономічної операції в тер­мін, зазначений в оформленій ліцензії, провадиться її пере­оформлення лише на залишок обсягів фактично експортова­ної/імпортованої продукції.

Застосування санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та певні дії, що з них витікають, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Види адміністративних стягнень за порушення правил митного регулювання:

•  усне зауваження (малозначність вчиненого порушеннямитних правил)¹⁶⁴;

•  попередження;

•  штраф за порушення митних правил (у розмірі до … офіцій­но встановленого на день вчинення порушення митнихправил мінімального розміру заробітної плати);

•  конфіскація предметів, які є безпосередніми об'єктами по­рушення митних правил, і предметів із спеціально виготов­лених тайників, що використовувалися для переміщеннячерез митний кордон України або з приховуванням такихпредметів.

Порушення митних правил¹⁶⁵:

1.  Незупинення транспортного засобу.

2.         Причалювання до судна, що перебуває під митним кон­тролем.

1⁶⁴Митний кодекс України від 11.07.2000 ¹ 92-IV, ст. 142. ¹⁶⁵Там само, ст. 103-120.

129

3. Перешкоджання доступу службової особи митного орга­ну України до предметів, що перебувають під митним контро­лем.

4.        Неподання митному органу України документів необ­хідних для здійснення митного контролю.

5.        Пошкодження або втрата митного забезпечення.

6.        Вантажні та інші операції, що проводяться без дозволумитного органу України.

7.        Видача предметів без дозволу митного органу або їх втра­та.

8.        Порушення зобов'язання про зворотне вивезення чизворотне ввезення.

9.        Порушення зобов'язань про транзит та ін.

Частина ІІ