5.2. Кількісні обмеження

Кількісні обмеження — адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгового обороту, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених для експорту або імпорту до певної країни чи групи країн. Кількісні обмеження можуть застосовуватися за рішенням уряду однієї країни або на основі міжнародних угод, що координують торгівлю пев­ним товаром. До кількісних обмежень належить: квотування (контингентування), ліцензування, "добровільне" обмеження експорту.

Загальні основи квотування та ліцензування визначаються Господарським кодексом України. А саме, Кабінет Міністрів України може встановлювати перелік товарів (робіт, послуг), експорт та імпорт яких здійснюються суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності лише за наявності ліцензії. Порядок ліцензування експортно-імпортних операцій та види ліцензій визначаються законом. Режим квотування зовнішньоеконо­мічних операцій запроваджується у випадках, передбачених законом, чинними міжнародними договорами України та

75

здійснюється шляхом обмеження загальної кількості та/або сумарної митної вартості товарів, яка може бути ввезена (ви­везена) за певний період. Порядок квотування зазначених операцій та види квот визначаються законом. Інформація що­до введення режиму ліцензування або квотування публікуєть­ся в офіційних виданнях у порядку, встановленому законом¹²¹.

Квотування/контингентування

Найбільш поширеною формою кількісних обмежень є квота, або контингент. Ці поняття мають практично одне й те саме значення з тією різницею, що поняття континген­ту інколи застосовується для позначення квот сезонного характеру.

Квота — кількісна нетарифна міра обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на визначений інтервал часу.

По спрямуванню дій квоти поділяють¹²²:

— на експортні, які вводяться відповідно до міжнароднихстабілізаційних угод, що встановлюють частку кожної країнив загальному експорті певного товару;

— на імпортні, що вводяться національним урядом для за­хисту місцевих виробників, досягнення збалансованості тор­гового балансу, регулювання попиту та пропозиції на внутріш­ньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торго­вельну політику інших держав.

По охопленню в Україні вирізняють такі види квот¹²³:

— квоти (контингенти) глобальні встановлюють по товару(товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), кудитовар (товари) експортується або з яких він (вони) імпорту­ється;

— квоти (контингенти) групові, що встановлюють по това­ру (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари)експортується або з яких він (вони) імпортується;

— квоти (контингенти) індивідуальні встановлюють по то­вару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар

¹²¹           Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 ¹ 959-ХІІ, абз.23 ст. 1.

¹²²         Там само, ст. 1.

¹²³         Там само, абз. 21, 22, 24-27 ст. 1; ч 5, 6, ст. 16.

76

(товари) може експортуватись або з якої він (вони) може ім­портуватись;

— антидемпінгові квоти — граничний обсяг імпорту в Ук­раїну певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінго­вого розслідування та/або антидемпінгових заходів, якийдозволено імпортувати в Україну протягом встановленогостроку і який визначається в натуральних та/або вартісниходиницях виміру;

— компенсаційні квоти — граничний обсяг імпорту в Укра­їну певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидицій-ного розслідування та/або компенсаційних заходів, який доз­волено імпортувати в Україну протягом встановленого строкуі який визначається в натуральних та/або вартісних одиницяхвиміру;

— спеціальні квоти — граничний обсяг імпорту в Українупевного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслі­дування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпорту­вати в Україну протягом встановленого строку і який визнача­ється в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій (ліцензування)¹²⁴, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти (коли держава видає ліцензії на експорт або імпорт обмеженого обсягу продукції і водночас забороняє неліцензовану торгів­лю). По кожному виду товару може встановлюватися тільки один вид квот¹²⁵.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про зовнішньо­економічну діяльність" ліцензування та квотування експорту та імпорту вводиться Україною самостійно в особі її держав­них органів в таких випадках¹²⁶:

¹²⁴        Наприклад, відповідно до угод між урядом України та Європейською співдружніс­тю по вугіллю та сталі, укладеним 15.07.97, Кабінет Міністрів України Постановоювід 06.01.2000 ¹ 4 затвердив обсяги квот на окремі категорії металопродукції, екс­порт якої в країни — члени ЄС підлягає ліцензуванню та квотування (абз. 5 п.1).

¹²⁵         Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 ¹ 959-ХІІ, абз. 1,ч. 5, ст. 16.

¹²⁶         Там само, абз. 33 ст. 1.

77

•  у разі різкого погіршення розрахункового балансу України,якщо його негативне сальдо перевищує на відповідну дату25 % від загальної суми валютних вимог України;

•  у разі досягнення встановленого Верховною Радою Українирівня зовнішньої заборгованості;

•  у разі значного порушення рівноваги по певних товарах навнутрішньому ринку України, особливо по сільськогоспо­дарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчо­вої промисловості та промислових товарах народного спо­живання першої необхідності;

•  за необхідності забезпечити певні пропорції між імпортноюта вітчизняною сировиною у виробництві;

•  за необхідності здіснення заходів у відповідь на дискримі­наційні дії інших держав;

•  у разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяль­ності правових норм цієї діяльності, встановлених ЗакономУкраїни "Про зовнішньоекономічну діяльність" (вводитьсяв якості санкції режим індивідуального ліцензування);

•  згідно з міжнародними товарними угодами, які укладають­ся або до яких приєднується Україна (вводиться режим кво­тування).

Ліцензування

Тісно пов'язаний із квотуванням інший вид державного ре­гулювання зовнішньоекономічної діяльності — ліцензування.

Ліцензування — регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності через дозволи, що видаються державними органами на експорт або імпорт товару у встановленій кількості за певний період.

Ліцензія експортна (імпортна) — належним чином офор­млене право на експорт (імпорт) протягом встановленого тер­міну певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування¹27  .

Ліцензування може бути складовою процесу квотування або бути самостійним інструментом державного регулювання. В першому випадку ліцензія є лише документом, що підтвер-

¹²⁷ Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 ¹ 959-ХІІ, ст.1. 78

джує право ввезти або вивезти товар в рамках отриманої квоти; в другому — набуває ряд конкретних форм. В Україні виділяють такі види ліцензій¹²⁸:

—ліцензія відкрита (індивідуальна) — дозвіл на експорт(імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не меншеодного місяця) з визначенням його загального обсягу;

—ліцензія генеральна — відкритий дозвіл на експортні (ім­портні) операції по певному товару (товарах) та/або з певноюкраїною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензу­вання по цьому товару (товарах).

—ліцензія експортна (імпортна) — належним чином офор­млене право на експорт (імпорт) протягом встановленогостроку певних товарів або валютних коштів з метою інвести­цій та кредитування;

—ліцензія разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що маєіменний характер і видається для здійснення кожної окремоїоперації конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяль­ності на період не менший ніж той, що є необхідним для здійс­нення експортної (імпортної) операції;

—ліцензія антидемпінгова — належним чином оформленеправо на імпорт в Україну протягом встановленого строку пев­ного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розслі­дування та/або антидемпінгових заходів;

—ліцензія компенсаційна — належним чином оформленеправо на імпорт в Україну протягом встановленого строку пев­ного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидиційного роз­слідування та/або компенсаційних заходів;

—ліцензія спеціальна — належним чином оформлене пра­во на імпорт в Україну протягом встановленого строку певно­го товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідуваннята/або спеціальних заходів.

Ліцензування використовується багатьма країнами світу, передусім країнами, що розвиваються, з метою державного регулювання імпорту. Розвинені країни найчастіше викорис­товують ліцензії як документ, що підтверджує право імпортера на ввезення товару в рамках встановленої квоти.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 ¹ 959-ХІІ, аб. 3,

28-32, 34, ст. 1;аб. 4, 8 ст. 16.

79

У процесі здійснення експортно-імпортних операцій Укра­їна самостійно в особі її державних органів у випадках, перед­бачених ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну ді­яльність", може вводити режим ліцензування в разі:

•  різкого погіршення розрахункового балансу України, якщонегативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 %від загальної суми валютних вимог України;

•  досягнення встановленого Верховною Радою України рівнязовнішньої заборгованості;

•  значного порушення рівноваги по певних товарах на внут­рішньому ринку України, особливо по сільськогосподар­ській продукції, продуктах рибальства, продукції харчовоїпромисловості та промислових товарах народного спожи­вання першої потреби;

•  порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльностіправових норм цієї діяльності,  встановлених законо­давчими актами про зовнішньоекономічну діяльність (зап­роваджується як санкція режим ліцензування);

•  за необхідності забезпечити певні пропорції між імпортноюта вітчизняною сировиною у виробництві;

•  за необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримі­наційні дії інших держав;

•  відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає абодо яких приєднується Україна (запроваджується режимквотування).

По кожному виду товару встановлюється лише один вид лі­цензії¹²⁹.

Механізми розподілу ліцензій, що використовуються різними країнами, надто різноманітні:

• аукціон — продаж ліцензій на конкурсній основі. Вважа­ється найбільш економічно ефективним засобом розподілуліцензій, здатним принести прибутки державній скарбни­ці, порівняно з прибутками від мита на той самий товар.У США, наприклад, з початку 80-х років стали практикува­тися аукціони конкурсного продажу американських ім­портних квот, але не серед потенційних американських ім-

¹²⁹ Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 ¹ 959-ХІІ, ст. 1. 80

портерів, а серед іноземних експортерів. Ліцензія дістава­лася тому експортеру, який пропонував за неї найвищу ці­ну, як за право експортувати товар в США в рамках квоти. Такі аукціони проводилися для розподілу ліцензій на ім­порт відеомагнітофонів, цукру, автомобілів;

•  система явних переваг — закріплення урядом ліцензій запевними підприємствами пропорційно обсягу їх імпорту запопередній період або пропорційно структурі попиту з бо­ку національних імпортерів. Зазвичай це використовуєтьсядля підтримання тих підприємств, що змушені скоротитиімпорт товару з-за введення квот, що дозволяє зменшити їхлобістський тиск на уряд з метою скасування цих ліцензій.У США така система використовувалася для розподілу лі­цензій на імпорт нафти;

•  Розподіл ліцензій на неціновій основі — видача урядом ліцен­зій тим підприємствам, які продемонстрували свою спро­можність здійснити імпорт або експорт найбільш ефектив­ним способом. Зазвичай це вимагає утворення експертноїкомісії, розробки критеріїв оцінки (досвід, наявність ви­робничих потужностей, кваліфікація персоналу тощо),проведення кількох турів конкурсу, що неминуче пов'язаноз великими витратами і зловживаннями.

Країни використовують при розподілі ліцензій один з цих способів, починаючи з останнього, що має найбільш адмініс­тративний характер, і поступово переходячи до першого, най­більш ринкового.

Особливий порядок надання Кабінетом Міністрів України квот встановлено ст. 3 Закону України "Про державне регулю­вання імпорту сільськогосподарської продукції"¹³⁰.

Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерст­вом економіки та з питань європейської інтеграції України або уповноваженими ними територіальними підрозділами. Ліцен­зування операцій по переміщенню валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвести­цій та/або надання (одержання) кредитів здійснюється Націо­нальним банком України.

Закон України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17.07.97 ¹ 468/97-ВР.

81

Забороняється одночасне встановлення до одних і тих са­мих товарів режиму ліцензування і квотування, режиму опо­даткування експорту (імпорту), за винятком випадків, перед­бачених законодавством.

Інформація про перелік товарів та/або країн, що підпада­ють під режим ліцензування і квотування, із зазначенням ви­ду ліцензії або квоти по кожному товару (або по кожній групі товарів) має бути доведена до відома суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності не менш як за 60 днів до дати запрова­дження режиму ліцензування (квотування) шляхом опубліку­вання її в офіційних загальнодоступних засобах масової ін­формації України, а також негайно доводитись до відома органів державного митного контролю України.

Режим ліцензування і квотування експорту та імпорту на­бирає чинності лише по закінченні 60 днів з моменту зазначе­ного офіційного опублікування.

"Добровільні" обмеження експорту

Кількісне обмеження імпорту в країну може бути досягнуте не тільки за рахунок дій її уряду по введенню імпортного тари­фу або імпортних квот, але й у результаті заходів, вжитих уря­дом країни, що експортує, в рамках так званих добровільних обмежень експорту. "Добровільне" обмеження експорту вво­диться урядом зазвичай під політичним тиском могутнішої ім­портуючої країни, що погрожує застосуванням односторонніх обмежувальних заходів на імпорт у разі відмови "самостійно" обмежити експорт, який завдає збитки місцевим виробникам.

"Добровільне " обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, засноване на зобов'язанні одного з партнерів по тор­гівлі обмежити або принаймні не розширювати обсягів екс­порту, прийняте в рамках офіційної міжурядової або неофіцій­ної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Крім того, введення "добровільних" обмежень експорту однією країною часто призводить до розширення експорту та­кого самого товару іншими країнами, з якими не укладена угода про "добровільне" обмеження експорту і які прагнуть зайняти нішу, що утворилася на ринку країни імпорту. Нап­риклад, в Росії і в Україні "добровільним" обмеженням екс­порту зумовлені квоти та ліцензії на експорт деяких видів то-

82

варів (певні категорії плоского та сортового прокату, текстиль­ні вироби та інші), які прийняті під загрозою санкцій та засто­сування антидемпінгових процедур. Найбільшого застосуван­ня отримали "добровільні" обмеження експорту у взаємовід­носинах США, Японії та Європейського союзу. Прикладом багатосторонньої угоди про "добровільні" обмеження експор­ту є Угода стосовно міжнародної торгівлі текстильними виро­бами, підписана 50 країнами у 1974 р.)

"Добровільні" обмеження експорту є частиною ширшої групи заходів, віднесених до поняття обмежувальної ділової практики, спрямованих на завоювання панівного положен­ня на ринку і зловживання ним. На практиці "добровільне" обмеження експорту застосовується як засіб торгової полі­тики здебільшого розвиненими країнами в конкурентній бо­ротьбі.

Обмежувальна ділова практика — здійснення індивідуаль­них або колективних заходів, спрямованих на обмеження кон­куренції та монополізацію виробництва, розподілу, обміну, споживання товарів і одержання надприбутків¹³¹.