4.3. Митні платежі

Митні платежі сплачуються до/або одночасно з подачею мит­ної декларації. До числа основних митних платежів, що необхід­но вносити при переміщені товарів через кордон, належать:

1.  Мито — стягується митницею, являє собою податок натовари та інші предмети, що переміщуються через митнийкордон України¹¹³.

2.         Збори за митне оформлення товарів та інших предметів,що переміщуються через митний кордон.

^т Митний кодекс України ¹ 92-ІV від 11.07.02, ст. 81.

¹¹⁰           Там само, ст. 87.

¹¹¹           Там само, ст. 81.

¹¹²           Там само, ст. 88.

¹¹³           Закон України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.92 ¹ 2097-ХІІ, ст. 6.

65

3.        Збори за зберігання товарів та ін.

4.        Акцизний збір.

5.        Податок на додану вартість.

Мито нараховується митним органом України на день по­дання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк Укра­їни. Мито вноситься до Державного бюджету України¹¹⁴. Акцизний збір та податок на додану вартість розраховується у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон відповідно до податкового та митного законодавства.

4.4. Митна вартість. Методичні підходи до визначення митної вартості

Юридичною основою для визначення митної вартості то­вару є ст. 16 Закону України "Про єдиний митний тариф", від­повідно до якого "митна вартість — ціна, що фактично спла­чена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України".

При визначенні митної вартості враховується:

•  ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі;

•  фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-факту-ри, а саме: витрати на навантаження, розвантаження, пере­вантаження; комісійні та брокерські витрати; витрати завикористання об'єктів інтелектуальної власності; витратина перевезення і страхування та ін.

У разі невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, визначеної відповідно до ст. 16 За­кону України "Про єдиний митний тариф", або у разі немож­ливості перевірки її обчислення митні органи України визна­чають митну вартість послідовно.

Методи визначення митної вартості товарів, які імпорту­ються в Україну, та порядок їх застосування (ст. 266 Митного кодексу України від 11.07.02):

1. За ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1).

¹¹⁴ Закон України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.92 ¹ 2097-ХІІ, ст. 17. 66

2.     За ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2). Прицьому методі за основу береться ціна угоди щодо ідентичнихтоварів (ввезенні одночасно з товаром, що оцінюється, або нераніше ніж за 90 днів до ввезення такого товару). Під ідентич­ними товарами розуміються товари однакові за всіма ознака­ми з товарами, що оцінюються.

3.     За ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (ме­тод 3). При цьому методі за основу береться ціна на подібні(аналогічні) товари. Подібні (аналогічні) товари — це такі то­вари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але маютьсхожі характеристики і складаються зі схожих компонентів.З огляду на це вони виконують однакові функції порівняноз товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взає­мозамінними (ст. 269 Митного кодексу України).

4.     На основі віднімання вартості (метод 4—5). Застосовуєть­ся у тому разі, якщо оцінювані, ідентичні чи подібні (аналогіч­ні) товари (не пізніше ніж 90 днів) продаватимуться (відчужу­ватимуться) на митній території України у незмінному стані(ст. 271 Митного кодексу України). Можуть відніматися:

•  комісійні витрати;

•  суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та іншихплатежів, що підлягають сплаті в Україні;

•  звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, ви­вантаження, транспортування, страхування.

5.    На основі додавання вартості (метод 5—4). За основу бе­реться ціна товарів, розрахована додаванням (ст. 272 Митногокодексу України):

•  вартість матеріалів та витрат на виробництво;

•  загальні витрати, характерні для продажу в Україні;

•  прибутку, що його звичайно одержує експортер у результа­ті поставки в Україну таких товарів.

6.    На основі резервного методу (метод 6). Якщо митна вар­тість не може бути визначена послідовним використанням1—5 методів або митний орган аргументовано вважає, що ціметоди визначення митної вартості не можуть бути викорис­тані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з ураху­ванням світової практики (ст. 273 Митного кодексу України).

Не може бути використана при застосуванні резервного методу:

• ціна товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

67

•  ціна товарів, що поставляються з країни-експортера до тре­тіх країн;

•  ціна товарів українського походження на внутрішньому рин­ку України;

•  довільно встановлена чи достовірно не підтверджена цінатоварів;

•  мінімальна митна вартість;

•  більша з двох альтернативних вартостей та ін.Визначення митної вартості товарів, які вивозяться з Укра­їни (ст. 274, 275 Митного кодексу України від 11.07.02), прово­диться на основі ціни, яку було фактично сплачено або якапідлягає сплаті за товари, що експортуються на момент пере­тинання митного кордону України.

Митна вартість також охоплює фактичні витрати, якщо во­ни не були раніше враховані:

•  на навантаження, вивантаження, перевантаження, тран­спортування та страхування до пункту перетинання митно­го кордону України;

•  комісійні або брокерські винагороди;

•  ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інте­лектуальної власності.

У разі встановлення цінових обмежень під час експорту ок­ремих товарів, наприклад індикативні ціни, або граничні рів­ні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслі­дувань тощо, то митна вартість на такі товари встановлюється з урахуванням положень, що визначають порядок застосуван­ня зазначених обмежень.