Тема 07. Правопис голосних в коренях, префіксах та суфіксах.

Правила правопису голосних у префіксах ПРЕ-, ПРИ-, ПЕРЕ-, ПРІ- розглядалися в темі 05.2. Див. Лекцію 5.

Особливості правопису голосних у коренях слів та у деяких суфіксах ми розглянемо в підтемах 07.1 та 07.2.

07.1. Загальні правила правопису ненаголошених Е, И.

 Правопис більшості голосних, особливо О, Е, И в ненаголошених складах перевіряється шляхом зміни форми слова так, щоб сумнівний звук опинився під наголосом. Наприклад: боятися - бόязко, великий - ве'лич, тримати - отри′мати.

 Слова, де перевірити наголосом правопис ненаголошених голосних неможливо, слід шукати у словнику.

 Є ряд правил, які визначають правопис голосних Е,И.

Е завжди пишеться:

· У групах звуків -ЕРЕ-, -ЕЛЕ-: береза, серед, пелена, мереживо, шелестіти.

· У суфіксах -ЕН-, -ЕНК-, -ЕНЬК-, -ЕР-, -ЕЧК-, -ТЕЛЬ: козеня, доручений, козаченько, семеро, малесенький, книжечка, учитель.

· Коли при словозміні Е випадає: вітер - вітру, хлопець - хлопця.

АЛЕ слід пам’ятати, що в деяких словах випадає голосний И: згинати-зігнути, вибирати-вибрати, починати-почну тощо.

· Коли є чергування Е з І або О: шести-шість-шостий, семи-сім, сутеніти-сутінки, женитися-жонатий.

И пишеться:

· В іменникових суфіксах -ИК-, -ИЦ-, -ИЧ-, -ИЩ-, -ИСЬК-, -ИН-,-ИВ-, а також в суфіксах присвійних прикметників: дощик, ключик, прибиральниця, прізвище, киянин, татарин, морозиво, печиво, городина, качиний, Миколин, матусин. АЛЕ: марево (мрево) маєво, сяєво.

· У відкритих складах РИ-, ЛИ-: бриніти (хоч бренькати)гриміти, глитати, блищати.

У деяких словах (переважно іншомовного походження) правопис Е чи И правилами не регламентується. Написання таких слів необхідно перевіряти за орфографічним словником: апельсин, бензин, керівник, делегат, математика, медаль, педагог, кипарис, лимон, диригент, кишеня та ін.

07.2. Правопис И та І в іншомовних словах.

 В основах іншомовних слів після дев’яти букв Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р („ДЕ ТИ З’ЇСИ ЦЮ ЧАШУ ЖИРУ”) (так зване „правило дев’ятки”) перед наступним приголосним, крім Й, пишеться И, а не І: директива, система, стиль, кризисний, шифер, режим, цирк

 Крім того, И пишеться у деяких іншомовних словах, що дано засвоєні українською мовою, після букв, які не входять до „правила дев’ятки”: бинт, кипарис, спирт, християнство, митрополит, єхидна тощо.

 І пишеться:

· На початку слова: інженер, інститут, інтерес.

· Після літер, які не входять до „дев’ятки”: кіно, вітамін, гігієна, гідравліка, бісквіт.

· Перед голосними та Й навіть після „дев’ятки”: станція, радіо, стронцій, ажіотаж, професійний, асоціація.

· В абсолютному кінці невідмінюваних слів: журі, попурі, конфеті, жалюзі.

Особливості правопису И та І

в географічних назвах та власних іменах, прізвищах:

 В основах власних назв та похідних від них словах після шиплячих Щ, Ж, Ч, Ш, та Ц перед наступним приголосним, крім Й, пишеться И: Чилі, Чингізхан, Жирар, Чикаго, Лейпциг, Шиллер, Вашингтон.

 Тільки в географічних назвах пишеться И:

ü Після Р, Д, Т: Мадрид, Великобританія, Тибет, Ватикан, Рим, Скандинавія.

ü У кінцевих сполученнях -ИДА, -ИКА: Африка, Антарктида, Корсика, Колхида.

ü Як виняток, у назвах Єгипет, Єрусалим, Вифлеєм, Сирія, Сицилія, Сиракузи, Бразилія, Пакистан, Китай, Киргизія, Узбекистан.

У всіх інших випадках в основах власних назв пишеться І:

ü В іменах та прізвищах (не після шиплячих та Ц): Діккенс, Дідро, Зільберт, Дізель. АЛЕ в загальній назві пишемо И: дизель, дизельний.

ü У географічних назвах (не після шиплячих та Ц) : Сідней, Хібіни, Міссісіпі, Занзібар, Гімалаї.

ü Перед голосними та Й: Ріо-де-Жанейро, Греція, Тіарет, Трієст.

ü В абсолютному кінці невідмінюваних слів: Капрі, Гельсінкі, Сочі, Анрі, Леонардо да Вінчі.

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52  Наверх ↑
Тексти книг належать їх авторам і розміщені для ознайомлення

Книги: 505 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Автори: 393 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я