Тема 07. Правопис голосних в коренях, префіксах та суфіксах.
Правила правопису голосних у префіксах ПРЕ-, ПРИ-, ПЕРЕ-, ПРІ- розглядалися в темі 05.2. Див. Лекцію 5.
Особливості правопису голосних у коренях слів та у деяких суфіксах ми розглянемо в підтемах 07.1 та 07.2.
07.1. Загальні правила правопису ненаголошених Е, И.
Правопис більшості голосних, особливо О, Е, И в ненаголошених складах перевіряється шляхом зміни форми слова так, щоб сумнівний звук опинився під наголосом. Наприклад: боятися - бόязко, великий - ве'лич, тримати - отри′мати.
Слова, де перевірити наголосом правопис ненаголошених голосних неможливо, слід шукати у словнику.
Є ряд правил, які визначають правопис голосних Е,И.
Е завжди пишеться:
· У групах звуків -ЕРЕ-, -ЕЛЕ-: береза, серед, пелена, мереживо, шелестіти.
· У суфіксах -ЕН-, -ЕНК-, -ЕНЬК-, -ЕР-, -ЕЧК-, -ТЕЛЬ: козеня, доручений, козаченько, семеро, малесенький, книжечка, учитель.
· Коли при словозміні Е випадає: вітер - вітру, хлопець - хлопця.
АЛЕ слід пам’ятати, що в деяких словах випадає голосний И: згинати-зігнути, вибирати-вибрати, починати-почну тощо.
· Коли є чергування Е з І або О: шести-шість-шостий, семи-сім, сутеніти-сутінки, женитися-жонатий.
И пишеться:
· В іменникових суфіксах -ИК-, -ИЦ-, -ИЧ-, -ИЩ-, -ИСЬК-, -ИН-,-ИВ-, а також в суфіксах присвійних прикметників: дощик, ключик, прибиральниця, прізвище, киянин, татарин, морозиво, печиво, городина, качиний, Миколин, матусин. АЛЕ: марево (мрево) маєво, сяєво.
· У відкритих складах РИ-, ЛИ-: бриніти (хоч бренькати)гриміти, глитати, блищати.
У деяких словах (переважно іншомовного походження) правопис Е чи И правилами не регламентується. Написання таких слів необхідно перевіряти за орфографічним словником: апельсин, бензин, керівник, делегат, математика, медаль, педагог, кипарис, лимон, диригент, кишеня та ін.
07.2. Правопис И та І в іншомовних словах.
В основах іншомовних слів після дев’яти букв Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р („ДЕ ТИ З’ЇСИ ЦЮ ЧАШУ ЖИРУ”) (так зване „правило дев’ятки”) перед наступним приголосним, крім Й, пишеться И, а не І: директива, система, стиль, кризисний, шифер, режим, цирк
Крім того, И пишеться у деяких іншомовних словах, що дано засвоєні українською мовою, після букв, які не входять до „правила дев’ятки”: бинт, кипарис, спирт, християнство, митрополит, єхидна тощо.
І пишеться:
· На початку слова: інженер, інститут, інтерес.
· Після літер, які не входять до „дев’ятки”: кіно, вітамін, гігієна, гідравліка, бісквіт.
· Перед голосними та Й навіть після „дев’ятки”: станція, радіо, стронцій, ажіотаж, професійний, асоціація.
· В абсолютному кінці невідмінюваних слів: журі, попурі, конфеті, жалюзі.
Особливості правопису И та І
в географічних назвах та власних іменах, прізвищах:
В основах власних назв та похідних від них словах після шиплячих Щ, Ж, Ч, Ш, та Ц перед наступним приголосним, крім Й, пишеться И: Чилі, Чингізхан, Жирар, Чикаго, Лейпциг, Шиллер, Вашингтон.
Тільки в географічних назвах пишеться И:
ü Після Р, Д, Т: Мадрид, Великобританія, Тибет, Ватикан, Рим, Скандинавія.
ü У кінцевих сполученнях -ИДА, -ИКА: Африка, Антарктида, Корсика, Колхида.
ü Як виняток, у назвах Єгипет, Єрусалим, Вифлеєм, Сирія, Сицилія, Сиракузи, Бразилія, Пакистан, Китай, Киргизія, Узбекистан.
У всіх інших випадках в основах власних назв пишеться І:
ü В іменах та прізвищах (не після шиплячих та Ц): Діккенс, Дідро, Зільберт, Дізель. АЛЕ в загальній назві пишемо И: дизель, дизельний.
ü У географічних назвах (не після шиплячих та Ц) : Сідней, Хібіни, Міссісіпі, Занзібар, Гімалаї.
ü Перед голосними та Й: Ріо-де-Жанейро, Греція, Тіарет, Трієст.
ü В абсолютному кінці невідмінюваних слів: Капрі, Гельсінкі, Сочі, Анрі, Леонардо да Вінчі.
|
|
|
|
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 Наверх ↑ |