ТЕМА 16. ДІЄСЛОВО ТА ЙОГО ФОРМИ

Дієсловом називається повнозначна частина мови, що об’єднує слова, які означають дію або стан як процес і виражають це значення за допомогою граматичних категорій часу, способу, виду, стану, особи: Сонечко встає і шумить трава... Гомін пташиних голосів звеселив землю. Дерзайте, горіть, молоді, вам усі шляхи відкриті!

Дієслово означає дію, що відбувається в певному часі. Іменники також можуть позначати дію чи процес, але не передавати перебігу цієї дії, цього стану чи процесу. Порівняйте:

ü Іменники збирання, боротьба, праця

ü Дієслова збирав, збирає, збирала, бореться, боролися, працювали, працюватимемо.

Дієслово має розгалужену систему граматичних форм, що бувають двох типів: особові (змінні) і неособові (незмінювані - інфінітив, дієприслівник, форми на -НО, -ТО).

Дієвідмінюваним формам дієслова властиві такі граматичні категорії:

· особа (пишу, пишеш, пишемо, пишуть);

· число (малює-малюють, малюю-малюємо);

· час – теперішній (пишу, читаємо, розмовляють), минулий (писав, читали, розмовляли), майбутній (напишу, писатиму, будемо читати, розмовлятимемо);

· вид – доконаний (напишу, прочитав, виконав) і недоконаний (пишу, читаю, писатиму, виконував);

· спосіб – дійсний (працюю, працював, працюватиму), умовний (працював би), наказовий (працюй, працюймо);

· рід (виконував, виконувала, виконувало, писав, писала, писало).

У реченні особові форми дієслів найчастіше виконують роль присудка: Кипить робота на ланах. Ранкову тишу сполохав вітер. Подивимось, що з того вийде.

Неособові форми – інфінітив, дієприслівник, форми на -НО, -ТО – мають різні синтаксичні функції.

Так, наприклад, інфінітив може виконувати роль підмета (Малювати – моє захоплення), присудка(Я люблю малювати), додатка (Лікар запропонував (ЩО) покинути палити), обставини (Я приїхав сюди вчитися), означення (У мене виникло бажання піти).

Дієприкметник найчастіше виконує роль означення, дієприслівник – обставини.

Форми на -НО, -ТО виконують тільки роль присудка в безособових реченнях.