ТЕМА 23. загальні відомості про речення та розділові знаки.

Будова речення.

Речення – це граматично й синтаксично оформлена одиниця мовного спілкування, яка формує й виражає окрему відносно закінчену думку і відношення змісту висловлювання до дійсності.

Основною функцією речення є комунікативна, тобто функція спілкування, повідомлення про явища дійсності.

Основними ознаками речення є:

· Смислова завершеність.

· Модальність.

· Інтонаційна закінченість.

· Наявність граматичного й смислового зв’язку всіх його складових.

· Наявність головних (або одного головного) членів речення.

Граматична основа (граматичний центр) –це головні члени речення – підмет і присудок. Відношення між підметом і присудком формують таку ознаку речення, як предикативність, тобто синтаксична віднесеність повідомлюваного до дійсності.

Предикативність – це узагальнене граматичне значення, яке виражається граматичними категоріями часу, особи, способу.

Модальність – це оцінка висловлювання з погляду реальності чи нереальності: те що повідомляється в реченні мислиться як таке, що відповідає дійсності або як можливе, очікуване, бажане, потрібне. Загальна модальність супроводжується суб’єктивною модальністю, тобто виражає ставлення автора висловлювання до свого повідомлення. Це може бути значення сумніву, невпевненості, упевненості, згоди, незгоди, можливості, неможливості.

Однією з головних ознак речення є інтонація. Інтонаційна єдність відповідає граматичній та смисловій єдності речення.

 За функцією та емоційним забарвленням речення поділяються на розповідні, питальні, спонукальні.

Розповідними є речення, які повідомляють про якийсь факт дійсності, явище, подію тощо: Як я люблю оці години праці. Оповідання дуже цікаве. Надворі дощ. В кінці такого речення ставиться крапка, іноді – багатокрапка.

Питальними називаються речення, що містять питання, яке вимагає відповіді: Це оповідання цікаве? Яка погода у ваших краях сьогодні? Коли приїде тато? В кінці питального речення ставиться знак питання.

Спонукальними називаються речення, що виражають наказ, прохання, заклик, пораду – будь-яке волевиявлення: Вставай, хто живий, в кого думка повстала! Не вмирай, пташино, живи! Закінчуйте роботу, пора додому. Принесіть мені, будь ласка, води. В кінці такого речення ставиться знак оклику, крапка, іноді – знак питання й знак оклику.

Речення, які вимовляються з відповідною окличною інтонацією, називаються окличними. В кінці окличних речень ставиться знак оклику. Окличними можуть бути розповідні, питальні й спонукальні речення.

За структурою речення поділяються на прості й складні.

Просте речення має один граматичний (предикативний) центр.

Складні речення мають дві чи більше предикативних одиниці, які об’єднані за смислом і граматично

Прості речення можуть бути двоскладними й односкладними, непоширеними й поширеними, повними й неповними.